Роз’яснення ДПАУ складання податкової звітності з ПДВ

Лист — роз’яснення ДПАУ щодо складання податкової звітності з ПДВ «Щодо актуальних питань з податку на додану вартість» №7681/7/16-1117 від 14.04.2008

До Державної Податкової Адміністрації періодично надходять питання щодо тих чи інших сфер оподаткування. Нещодавно знайшов лист ДПАУ, у якому даються дуже подробні роз’яснення що заповнення податкової /звітності з податку на додану вартість/. Він показався мені дуже корисним, адже там дійсно даються роз’яснення на дуже актуальні питання.
Ознайомившись з цією інформацією, багато чого із заповнення декларації з податку на додану вартість та додатків до неї стає зрозумілим. Отже викладаю цей лист вашій увазі.
1. Перевіркою донарахована сума податку на додану вартість. Чи відображається ця сума в рядку 23.5 податкової декларації?
Рядок 23.5 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.
2. Як в додатку 5 відображаються податкові накладні з різними датами оформлення?
Податковий кредит звітного періоду може складатися не тільки із сум податку, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних та одержаних у звітному періоді, а і податкових накладних, одержаних із запізненням та виписаних у попередніх податкових періодах. Тому в розділі II додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» кількість записів по окремому контрагенту буде дорівнювати кількості податкових періодів, в яких такі податкові накладні були виписані, при цьому в колонці 3 зазначається період виписки податкових накладних.
Наприклад, якщо податковий кредит сформований по одному контрагенту на підставі податкових накладних, одержаних в березні 2008 року, але виписаних в березні 2008 року, лютому 2008, грудні 2007 року, в колонці 3 робиться запис:
12.2007
02.2008
03.2008.
3. Чи зазначається назва покупця вдодатку 5?
В додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість в редакції наказу N 159 в розділі I «Податкові зобов’язання» та в розділі II «Податковий кредит» в колонці 2 зазначається індивідуальний податковий номер контрагента платника податку — покупця або постачальника відповідно, їх назви при цьому не зазначаються.
4. Чи потрібно заповнювати додаток 5 у разі, якщо в декларації з податку на додану вартість відсутні дані — проставлені лише прочерки?
У разі, якщо в декларації з податку на додану вартість відсутні дані — проставлені лише прочерки, що свідчить про відсутність у звітному (податковому) періоді у платника податку господарської діяльності, а отже — про відсутність у нього господарських стосунків з контрагентами (покупцями/постачальниками), додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість не заповнюється і не подається.
5. Чи можна в розділах I та II додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість в електронному вигляді добавляти рядки?
Оскільки заповнення додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість передбачає відображення в розділах I та II податкових зобов’язань та податкового кредиту за звітний (податковий) період окремими рядками в розрізі усіх без виключень контрагентів, платникам податку надано право при заповненні цього додатка добавляти рядки в залежності від кількості контрагентів.
6. Як заповнюється додаток 2 до податкової декларації?
Додаток 2 передбачає відображення (колонки 2 і 3) по періодах виникнення залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду).
Наприклад, значення рядка 24 декларації за березень 2008 року повинно бути проінвентаризовано, починаючи з періоду в якому був сформований податковий кредит який призвів до виникнення від’ємного значення податку, яке не було відшкодовано із бюджету в попередніх звітних періодах та відображено у вищевказаних колонках.
В разі здійснення оплати вказаного залишку, така сума відображається в колонці 4 Довідки. Значення колонки 4 переноситься до рядка 2 додатка 3 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок суми бюджетного відшкодування».
До колонки 5 включається сума залишку від’ємного значення податку, яка не може бути відшкодована в поточному звітному періоді і переноситься до рядка 26 декларації поточного звітного періоду.
1. Чи потрібно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року подавати додаток 5 згідно з наказом N 159?
Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2008 року N 159, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 березня 2008 р. за N 224/14915, набув чинності з 30 березня 2008 року, таким чином декларація за березень 2008 року подається відповідно до вимог та за формою, передбаченими цим наказом.
Пунктом 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість в редакції наказу N 159 передбачено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, зокрема, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)).
Враховуючи зазначене, до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року необхідно подавати додаток 5 згідно з наказом N 159.
2. Якщо платник податку виписує розрахунок коригування до податкової накладної, чи відображається таке коригування в додатку 5 до податкової декларації? Якщо так, то в якому рядку?
Коригування податкових зобов’язань (рядок 8 податкової декларації з податку на додану вартість) та податкового кредиту (рядок 16) відображаються в додатку 1 та не відображаються в додатку 5.
3. Як заповнюються рядки в додатку 5 до податкової декларації в розрізі контрагентів?
В розділах I та II додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість загальний обсяг поставки та загальна сума податку за звітний (податковий) період по кожному контрагенту відображаються окремими рядками. При цьому в розділі II додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» кількість записів по окремому контрагенту буде дорівнювати кількості податкових періодів, в яких були виписані податкові накладні, що дали право на податковий кредит.
4. Чи потрібно подавати Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації), якщо платник не заявляє суму податку на додану вартість до бюджетного відшкодування?
В додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість зазначено, що він подається платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону (168/97-ВР) (заповнено рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду).
5. Який порядок заповнення додатка 5?
Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».
В Розділі I «Податкові зобов’язання» проводиться розшифровка виключно рядка 1 декларації з податку на додану вартість «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків».
Суми податку, сплачені під час митного оформлення товарів в Розділі I додатка 5 не відображаються.
В колонках 3, 4 відображаються загальний обсяг поставки та загальна сума податку на додану вартість в розрізі кожного контрагента-платника податку. В колонці 2 проставляється тільки індивідуальний податковий номер платника податку, його назва не заповнюється.
В разі здійснення протягом звітного періоду поставки товарів (послуг) неплатникам податку та/або не ідентифікованим особам, такі операції відображаються в рядку «Інші». В колонці 3 відображається загальний обсяг поставки таким особам, в колонці 4 — загальна сума податку.
В Розділі II «Податковий кредит» в рядках 4 та 5 відображаються обсяги придбання товарів (послуг) та сума податку в розрізі постачальників (із зазначенням в колонці 2 тільки індивідуального податкового номера постачальника).
В колонці 3 додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» зазначається період виписки податкових накладних, так як податковий кредит звітного періоду може складатися не тільки із сум податку, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних та одержаних у звітному періоді, а і податкових накладних, одержаних із запізненням та виписаних у попередніх податкових періодах. Таким чином кількість записів по окремому контрагенту буде дорівнювати кількості податкових періодів, в яких такі податкові накладні були виписані.
В разі використання одержаних товарів (послуг) в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, розподіл податкового кредиту проводиться відповідно до вимог пп. 7.4.3 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відображення в додатку 5 проводиться у відповідних його розділах «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» та «Операції з придбання з ПДВ, які не надають право формування податкового кредиту», за таких умов один контрагент буде відображений в розділі II двічі.
6. Порядок заповнення додатка 5 до декларації з податку на додану вартість (податковий кредит) у разі, коли придбані товари частково використовуються в оподатковуваних операціях?
В разі використання одержаних товарів (послуг) в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, розподіл податкового кредиту проводиться відповідно до вимог пп. 7.4.3 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відображення в додатку 5 проводиться у відповідних його розділах «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» та «Операції з придбання з ПДВ, які не надають право формування податкового кредиту».
В даному випадку один контрагент буде відображений в розділі II двічі.
7. Який порядок подання додатка 5 у разі подання уточнюючого розрахунку (з розшифруванням по контрагентах чи ні)?
У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов’язань та/або податкового кредиту, на суму уточнення подаються розшифровки згідно з додатком 5 на суму уточнення у розрізі контрагентів (пункт 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість).
8. Який порядок заповнення колонки 3 «Обсяг поставки без ПДВ» додатка 5 до декларації з податку на додану вартість, а саме суми в розрізі окремо взятих контрагентів заповнюються у гривнях з копійками (як по реєстру) чи без копійок? Якщо без копійок, то як правильно здійснити округлення сум, щоб у підсумковому рядку «усього за місяць» загальна сума співпадала з даними рядку 1 декларації з податку на додану вартість (а у разі заповнення розділу II — з рядком 10.1 декларації з податку на додану вартість).
З метою мінімальних відхилень сум податку на додану вартість, вказаних у «Розшифровках податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та у відповідних рядках податкової декларації з податку на додану вартість є доцільним заповнення даних в розрізі контрагентів у гривнях з копійками, а при заповненні рядка «Усього за місяць (квартал)» проводити округлення за загальновстановленими правилами.
9. Чи потрібно відображати у розділах I та II додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість усіх без виключення покупців та постачальників платників податку на додану вартість, якщо їх кількість перевищує 500?
У розділах I та II додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість окремими рядками відображаються загальний обсяг поставки та загальна сума податку за звітний (податковий) період по кожному без виключень контрагенту (покупцю або постачальнику) платника податку незалежно від їхньої кількості.
10. Який порядок заповнення додатка 5 по наказу N 159 у разі продажу товарів (послуг) неплатникам податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер відсутній)?
Операції по реалізації товарів (послуг) неплатникам податку та/або не ідентифікованим особам відображаються у рядку «інші» розділу I «Податкові зобов’язання» додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.
11. В якому рядку податкової декларації з податку на додану вартість відображається сума податкового кредиту за податковими накладними, що отримані із запізненням?
З урахуванням того, що податкові накладні, одержані із запізненням, включаються до реєстру отриманих податкових накладних того звітного періоду, в якому їх отримано, суми податкового кредиту по таких податкових накладних відображаються в загальній сумі податкового кредиту звітного податкового періоду (рядок 10.1).

 

Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ. Найпоширеніша помилка

Колись давно, коли система податкового контролю в Україні була зовсім не розвинена, звітність з податку на додану вартість складалася з однієї лише декларації. Проте податкова служба почала вдосконалювати методи та способи контролю за декларуванням зобов’язань з податку на додану вартість. Вона почала все більше і більше використовувати інформаційні технології у своїй діяльності. Звісно, їх запровадження йшло дуже повільними темпами та запізнювалося з вимогами часу. Це звичайно дуже легко пояснити: держава не може найняти нормальних толкових програмістів та платити їм достойну заробітну плату. Але маємо те що маємо.
Отже, із початком активного використання інформаційних технологій, у системі податкової звітності з податку на додану вартість сталися кардинальні зміни. Платники податку почали
подавати додатки до податкової декларації з податку на додану вартість. Ми не будемо вдаватися у подробиці та зупинятися на кожному з додатків. Можна лише сказати, що запровадження їх подання дало змогу податковій службі більш ефективно контролювати сферу податку на додану вартість в Україні.
Отже, для того, щоб описати суть найпоширенішої помилки при заповненні додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, розглянемо приклад:
У податковому періоді, що дорівнює місяцю (нехай це буде травень), підприємство А відвантажує підприємству Б товари. Податкове зобов’язання визнається за першою подією – датою відвантаження товарів. На протязі місяця було здійснено відвантаження товарів три рази 15.05.10, 25.05.10 та 30.05.10. На всі ці три дати підприємством — постачальником було виписано три податкові накладні, як положено, у двох екземплярах. Один екземпляр залишається у постачальника – підприємства А, інший передається або надсилається (якщо підприємства знаходяться далеко одне від одного) покупцю товарів, тобто підприємству Б.
Так от, Постачальник – підприємство А відображає своє податкове зобов’язання за датою відвантаження, так як воно виписує податкову накладну. Отже всі три податкові накладні попадають у декларацію з податку на додану вартість та, відповідно, у додаток 5 до декларації підприємства — постачальника, у травні.
Після виписки податкової накладної, постачальник надсилає інший екземпляр покупцю. Припустимо вони отримуються покупцем через декілька днів. Суть ситуації в тому, що покупець не має право визнати податковий кредит без оригіналу податкової накладної. Припустимо, оригінали податкових накладних покупець отримує 18.05.10, 28.05.10 та 02.06.10.
Дві податкові накладні попадають у декларацію з податку на додану вартість та у п’ятий додаток у травні, а от остання, яку підприємство отримало у червні повинна бути відображена у податковій звітності за червень.
Припустимо підприємство у червні відвантажило ще одну партію товару 10.06.10. Покупець отримав оригінал податкової накладної 13.06.10. У постачальника та у покупця ця податкова накладна буде відображена у складі червневої звітності.
А тепер приступимо до заповнення п’ятого додатку до податкової декларації з податку на додану вартість за червень у покупця. Саме покупець дуже часто помиляється при складанні додатку 5.

Заповнення додатку 5 до податкової декларації з ПДВ

У червневому п’ятому додатку для контрагента – постачальника буде відведено два рядка. У першому рядку буде відображена податкова накладна з датою виписки 30.05. При цьому у графі 3 «Період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит» треба поставити «05.2010». У другому рядку буде відображена податкова накладна за червень, та у графі 3 слід поставити «06.2010».
Так буде правильно, та у податкової інспекції, коли вони подивляться на п’ятий додаток підприємства – покупця та на п’ятий додаток підприємства – постачальника не виникне ніяких питань.

Суть помилки з періодом виписки податкової накладної

Дуже і дуже часто підприємство покупець, у ситуації, що була описана вище, відображає операції з контрагентом – постачальником у п’ятому додатку одним рядком. Тобто податкові накладні з датами виписки 30.05.10 та 10.06.10 попадають у податковий кредит червня.
У податківців є така корисна штука – система автоматизованого співставлення даних. За її допомогою вони можуть співставити дані п’ятих додатків підприємства — покупця та підприємства – постачальника. В тому випадку, якщо сума за податковою накладною з датою виписки 30.05.10 відображається у податковому кредиті червня, виникає розбіжність. Адже постачальник відобразив всі три податкові накладні у травні.
В цьому випадку на підприємство – покупця чекає зустрічна перевірка.

Відповідальність за таке незначне порушення

За таку помилку податківці інкримінують порушення п.4.2 Наказу ДПАУ № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання». До речі, у п.4.2 Наказу №166 немає ані слова про це порушення. Там лише йдеться про порядок подання декларації та додатків до неї. Звісно, це не призводить до завищення податкового кредиту, або заниження податкових зобов’язань, а тому штрафних санкцій за це не передбачено. В результаті такої перевірки складається звичайна довідка.
Проте, в будь якому разі, щоб не накликати на себе зустрічну перевірку, слід уважніше ставитися до заповнення додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ.
Як завжди, буду дуже радий побачити коменти до статті, у яких можна задати питання або доповнити пост якоюсь корисною інформацією.

Податок на додану вартість, що це таке?

Головним нормативним документом, що регулює це питання, є Закон України “Про податок на додану вартість” вiд 03.04.1997  № 168/97-ВР, який регулює питання щодо оподаткування суб’єктів господарювання цим податком.
Ось яке визначення податку на додану вартість дає вікіпедія:

Пода́ток на до́дану ва́ртість (ПДВ) — податок, що стягується з підприємств, на суму приросту вартості на даному підприємстві, обчислювану у вигляді різниці між виторгом від реалізації товарів і послуг і сумою на сировину, матеріали, напівфабрикати, отримані від інших виробників. Сутність ПДВ в тому, що він є частиною створеної вартості, яку стягують з покупців усіх видів товарів та послуг. Платники: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності. Ставка податку складає 20% від бази оподаткування, тобто вартості товару.

Податковий кредит та податкове зобов’язання з ПДВ

Дещо складно, чи не так? Спробуємо розібратися більш докладніше. Податок на додану вартість складається з двох складових частин: податкового кредиту та податкового зобов’язання.
Згідно Закону, податковий кредит (або вхідний ПДВ) – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Можна сказати, що податковий кредит сидить у ціні товару, який покупає суб’єкт підприємницької діяльності.
Податкове зобов’язання (або вихідний ПДВ) – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником в звітному періоді. Це та сума податку, яку суб’єкт господарювання нараховує на вартість, яку він додає до товару, для того, щоб реалізувати його з вигодою для себе, тобто отримати прибуток.
До бюджету, платник ПДВ, платить суму, яка складає різницю між податковим зобов’язанням та податковим кредитом.

Податкова накладна – головний документ у взаємовідносинах платників ПДВ

Для документального оформлення розрахунків за товари, роботи чи послуги між суб’єктами господарювання – платниками податку на додану вартість використовується податкова накладна. Головні вимоги до оформлення податкової накладної вказані у п.7.2 Закону.
Для покупця товару, податкова накладна є підставою для  визнання податкового кредиту. Без цього документу покупець не має права на податковий кредит.

Найпростіший приклад розрахунку податку на додану вартість

Розглянемо приклад:
Підприємство придбало товари на суму 2400 грн. у т.ч. ПДВ та отримало від продавця податкову накладну.
У ціні товару вже “сидить” податковий кредит (вхідний ПДВ), який складає 400 грн. Ця сума вказана у податковій накладній. Вартість товару без ПДВ складає 2000 грн. Підприємство формує свою ціну товару для подальшої реалізації. Для цього воно робить націнку на товар. Припустимо, націнка складає 500 грн.
Ціна реалізації без ПДВ дорівнює 2000 + 500 = 2500 грн. Тепер на цю ціну необхідно нарахувати податкове зобов’язання 20%. 2500 * 20% = 500 грн. Ціна реалізації з ПДВ складає 2500 + 500 = 3000 грн.
Отже маємо:
Податковий кредит (вхідний ПДВ) – сума, яку підприємство отримало у ціні товару, складає 400 грн.
Податкове зобов’язання (вихідний ПДВ) – сума, яку підприємство нарахувало на свою ціну товару, складає 500 грн.
Податок на додану вартість для сплати до бюджету складає 500 – 400 = 100 грн.

Звітність з податку на додану вартість

Платник податку повинен подавати декларацію з податку на додану вартість за звітний період. Звітним періодом з ПДВ може бути квартал або місяць. Квартальний звітний період платник може обрати лише в тому разі, якщо обсяг його оподатковуваних операцій за останні 12 місяців не перевищував 300 000 грн. В усіх інших випадках звітним періодом є місяць.
Для місячного звітного періоду декларацію з податку на додану вартість необхідно подати не пізніше 20 днів, наступних за останнім календарним днем звітного (місячного) періоду.
Для квартального звітного періоду декларацію з податку на додану вартість треба подати не пізніше ніж 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Заповнення декларації регламентується “Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, затвердженим Наказом ДПАУ вiд 30.05.1997  № 166.
Сподіваюся, що читачі, які хотіли дізнатися що таке податок на додану вартість отримали те що їм було потрібно.

Коригування ПДВ

Коригування ПДВ. Особливості складання розрахунку коригування до податкової накладної та відображення у податковій звітності

В процесі господарської діяльності, підприємства вступають у взаємовідносини з багатьма іншими такими самими підприємствами або іншими структурами. Постачальники, покупці, транспортні підприємства, державні органи, цей перелік можна продовжувати.
Зазвичай взаємовідносини між підприємствами стосуються покупки та продажу товарів. Проте бувають такі ситуації, коли підприємство — постачальник відправило партію товарів підприємству – покупцю, а коли товари надійшли безпосередньо до підприємства – покупця, виявилося, що кількісні або якісні показники товарів не відповідають умовам договору. Підприємство – покупець пред’являє свої претензії та просить або замінити частину товарів або повертає частину товарів постачальнику.
Здавалося все просто. Якщо б не одне “але”. Це “але” зазвичай називають самим корупційним податком на Україні, а називається він податок на додану вартість.

Розглянемо приклад

Підприємство А продає підприємству Б товари. Нехай дата поставки буде 25.06.2010 року. Підприємство А виписує підприємству Б податкову накладну, де вказується вартість товарів та сума податку на додану вартість. Цю суму податку на додану вартість підприємство А відносить до своїх податкових зобов’язань, відповідно підприємство Б цю суму відносить по свого податкового кредиту. Обидва підприємства відображають ці суми у податковій звітності – податковій декларації з ПДВ.
Проте у наступному місяці, наприклад 10.07.2010 року, підприємство Б виявляє, що частина партії товару не відповідає якісним характеристикам, які описані у договорі та повертає ці товари постачальнику. А що ж робити з сумою податку на додану вартість, яку підприємства вже включили до своїх податкових зобов’язань та податкового кредиту у попередньому періоді? Їх необхідно відкоригувати.
У цьому випадку постачальник повинен виписати покупцю документ, який називається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Порядок виписки розрахунку коригування регулюється “Порядком заповнення податкової накладної” затвердженим Наказом ДПАУ від 30.05.97 №165 [1]. Сама форма розрахунку затверджена додатком 2 до цього Порядку.
Порядок проведення коригування регулюється п.4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” вiд 03.04.1997  № 168/97-ВР [2].

Коли, як та у яких випадках виписується розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної?

Згідно п.4.5 Закону [2], якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Розрахунок коригування складається за правилом першої події. У даному випадку це повернення коштів від постачальника покупцю, або повернення товарів від покупця постачальнику.
Розрахунок коригування складає продавець у двох примірниках. Один розрахунок коригування може змінювати показники лише однієї податкової накладної. Оригінал надається покупцю, а копія залишається у продавця. Коригування повинні зберігатися так само як і податкові накладні.
На титульному листі обов’язково вказується до якої податкової накладної вносяться коригування. Номер коригування має вигляд дробу: чисельник – це порядковий номер коригування, знаменник – номер податкової накладної, яка коригується.
Дивимося приклад заповнення розрахунку (Клікніть для збільшення).

Як коригується податок на додану вартість згідно разрахунку?

Для відповіді на це питання знову звертаємося до п.4.5 Закону [2].
Якщо внаслідок такого перерахунку у випадку повернення товарів, відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів (послуг).
Звернемося до нашого прикладу. Якщо підприємство Б 10.07.2010 року повертає товари підприємству А, то підприємство А за першою подією, або датою зарахування коштів за повернені товари або датою повернення товарів, складає розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, яку воно виписало ще 25.06.2010 року. Розрахунок складається у двох примірниках. Оригінал надсилається покупцю, а копія залишається у продавця. Відповідно у липні місяці (виписки коригування) підприємство А та Б зменшують свої податкові зобов’язання та кредит.
Якщо внаслідок перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.
Збільшення суми компенсації на користь постачальника може бути у випадку подальшого за поставкою перегляду цін у бік збільшення. Так само постачальник виписує розрахунок коригування у двох примірниках. Та за датою виписки коригування підприємства коригують свої податкові зобов’язання та кредит.

Відображення розрахунку коригування у реєстрі податкових накладних та декларації з податку на додану вартість

Розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної належить обов’язковому включенню у реєстр виданих та отриманих податкових накладних. Покупець включає розрахунок до першого розділу реєстру “Отримані податкові накладні”. Постачальник, відповідно, включає його до другого розділу “Видані податкові накладні”. Суми за розрахунками вносяться до реєстру з від’ємним або позитивним значенням, в залежності від кого у який бік проводиться коригування.
Дивимося приклади заповнення реєстру (Клікніть для збільшення).


Суми коригувань обов’язково відображаються у податковій декларації з податку на додану вартість. Постачальник коригує свої податкові зобов’язання, отже він відображає суми коригувань у рядку 8.3 з від’ємним або позитивним значенням. Покупець коригує свій податковий кредит, отже він відображає суми коригувань у рядку 16.2. У разі відображення суми коригувань у рядках 8.3 та 16.2 декларації з податку на додану вартість, обов’язковим є подання Додатку 1 до податкової декларації. Він називається “Розрахунок коригування сум пдв до податкової декларації з податку на додану вартість”. В ньому зазначається інформація щодо контрагентів, з якими проводилося коригування, інформації про податкову накладну, яка коригується, дата та номер самого коригування, підстави для коригування та суми.
Перелік використаних джерел

1. “Порядок заповнення податкової накладної” затвердженим Наказом ДПАУ від 30.05.97 №165.
2. Закон України “Про податок на додану вартість” вiд 03.04.1997  № 168/97-ВР.

 

Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ

20.05.2010 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 2275-VI. Зокрема у п.8 цього закону йдеться про зміни до Закону “Про податок на додану вартість”. У третій частині цього пункту п.9.8 закону про ПДВ, у якому перелічені випадки, у яких відбувається анулювання реєстрації платників ПДВ, доповнюється наступними абзацами:
- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням;
- установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними.

Ці зміни вступили в силу з нового податкового кварталу, тобто з 01.07.2010 року. Про це також наголошується у Листі ДПАУ “Про запровадження нових підстав для анулювання реєстрації платників ПДВ” N 13215/7/29-1017, від 05.07.2010 р.
Отже слід розібратися, коли державний реєстратор може зробити запис у Єдиному державному реєстрі про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням та коли установчі документи можуть бути визнані недійсними за рішенням суду.

Внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної або фізичної особи за її місцезнаходженням

Для цього звертаємось до Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від від 15.05.2003 № 755-IV, а саме статті 19. п.11 цієї статті свідчить, що юридична особа має щороку протягом місяця що настає за датою державної реєстрації з наступного року подавати або надсилати реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Далі описується процедура дій державного реєстратора у разі неподання юридичною особою реєстраційної картки. У випадку, якщо реєстраційна картка не була подана у встановлений строк, тобто місяць після дати державної реєстрації, реєстратор протягом п’яти робочих днів надсилає юридичній особі рекомендованим листом повідомлення щодо необхідності подання цієї картки.
Якщо лист повертається державному реєстратору з відміткою відділення зв’язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, то він вносить до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Далі податкова отримує цю інформацію та приймає рішення щодо анулювання реєстрації платника ПДВ.
Коли державний реєстратор робить запис про відсутність фізичної особи за її місцезнаходженням особисто мені не зрозуміло. В Законі “Про державну реєстрацію” цього не прописано. Особисто я жодного разу не чув що місце проживання фізичної особи–підприємця кимось перевірялось.

Визнання установчих документів платника ПДВ недійсними за рішенням суду

Це питання дуже обширне та виходить далеко за рамки сфери бухгалтерського обліку. Тому слід обмежитися лише інформацією щодо того, хто може подати позов до суду про визнання установчих документів недійсними та у яких випадках вони можуть бути визнані такими.
Позовну заяву про визнання установчих документів недійсними можуть подати учасник підприємства, орган, що здійснює державну реєстрацію, а також органи Державної податкової служби України та інші державні органи, що здійснюють контроль за діяльністю товариства.
Суд може визнати установчі документи недійсними за наявності наступних підстав:
- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;
- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунуті;
- відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів.

Висновки

Раніше (до прийняття Закону № 2275-VI) відбувалися спроби з боку податкової інспекції приймати рішення щодо анулювання реєстрації платників ПДВ на основі вищезазначених підстав. Деякі спроби біли успішними, проте ті суб’єкти господарювання які вирішували йти до кінця вигравали справи у судах та відновлювали реєстрацію платниками ПДВ. Про це свідчить судова практика. Можна для наочності навіть навести приклад: “Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва N 2-а-9129/09/1070 від 04.09.2009 г.”. Товариство виграла справу проти податкової, після того як реєстрацію платника ПДВ анулювали на підставі запису у державному реєстрі про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Проте раніше це не було законодавчо закріплено. Тепер все інакше.
Перелік викорстаних джерел

1. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 2275-VI від 20.05.2010 р.
2. Листі ДПАУ “Про запровадження нових підстав для анулювання реєстрації платників ПДВ” N 13215/7/29-1017, від 05.07.2010 р.
3. Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від від 15.05.2003 № 755-IV.

Податок на додану вартість у питаннях та відповідях. ІІ частина

Платник податків не повернув свідоцтво платника податку з ПДВ у разі його анулювання. Що застосовується до платника податків?

Якщо анулювання здійснюється за ініціативою платника податків, то свідоцтво повертається разом із поданням заяви про анулювання. Якщо анулювання здійснюється за ініціативи податкового органу, свідоцтво повинно бути повернено протягом 20 календарних днів від дати прийняття рішення про анулювання. Неповернення свідоцтва у ці строки прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності.
Відповідальність за затримку податкової звітності встановлена Законом “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та складає 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне неподання або затримку.

Яким чином має право погасити податковий вексель 1 категорії платник податків?

1 категорія податкових векселів – термін сплати зобов’язань по податкового векселю виникає до закінчення терміну подання декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю
Пдатник податків може погасити податковий вексель шляхом перерахування відповідних сум до державного бюджету.

В випадку коли підприємство здійснює експортно-імпортні операції та умовами договорів передбачена 100 % передплата. В якому випадку  ТМЦ вважаються імпортованими-експортованими та платник податків має право на заповнення відповідних строк податкової декларації?

Попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг),  які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового  кредиту або податкових зобов’язань платника податку — відповідно такого експортера або імпортера.
При імпорті товарів датою виникнення податкового зобов’язання є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Товари вважаються експортованими у разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.
Отже товари вважаються експортованими-імпортованими, та платник податку має право на заповнення відповідних строк податкової декларації у разі належного заповнення та надання митної декларації.

В разі коли платник  виявив самостійно помилки, які дії він має право здійснити?

Якщо платник податків самостійно виявив помилки у раніше поданій податковій декларації, він повинен (з урахуванням строку давності 1095 днів згідно Закону 2181-ІІІ) подати уточнюючий розрахунок. Один уточнюючий розрахунок виправляє помилки лише однієї податкової декларації.
Також помилки можна виправити у податковій декларації за будь який наступний податковий період. Таким способом можна виправити помилки лише однієї податкової декларації.
Якщо помилки виявлені у податковій декларації звітного періоду, то до закінчення граничного строку подання можна подати нову декларацію з виправленими показниками.

За якою ставкою оподатковуються експортні операції?

Експорт товарів та супутні такому експорту послуги оподатковуються за 0 ставкою податку на додану вартість. Товари вважаються експортованими, якщо їх експорт оформлено належно оформленою митною вантажною декларацією.

СГД зареєстрований  як платник ПДВ 15.06.2007 року. Коли підприємство надає першу звітність з ПДВ?

Якщо суб’єкт господарювання реєструється платником податку на додану вартість з дня іншого ніж перше число місяця, то податковим періодом для нього вважається період з дня реєстрації до останнього числа поточного місяця. Відповідно першу звітність з ПДВ платник податку подає не пізніше ніж за 20 календарних днів після останнього дня податкового періоду. В нашому випадку – не пізніше 20.07.2007 року.

Протягом якого терміну СГД зобов’язаний зберігати податкові накладні?

П.7.2.3 Закону про ПДВ передбачає, податкові накладні повинні зберігатися платниками податку протягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань зі сплати податків.
Строки зобов’язання зі сплати податку визначені Законом “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме п.15.1.свідчить, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.

Скільки категорій мають податкові векселя, та які?

Податкові векселя мають три категорії. Вони визначені Листом ДПАУ N 25595/7/16-1517 від 22.12.2005 р. “Методичні рекомендації щодо порядку адміністрування ПВ”
1 категорія – термін сплати зобов’язань по податкового векселю виникає до закінчення терміну подання декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю;
2 категорія — термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подання декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю;
0 категорія — на дату поставки податкового векселя органу митного контролю (дата, яка визначена в податковому векселі у полі «Дата видачі ПВ») платник податку має підтверджену суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому ПВ.

В якому розмірі  нараховуються відсотки за користування податковими векселями?

Згідно п.5 “ Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України” за користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.
Перелік використаних джерел.

1. Закон України “Про податок на додану вартість” вiд 03.04.1997  № 168/97-ВР.
2. “Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України” затверджений постановою КМУ вiд 01.10.1997  № 1104.
3. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  вiд 21.12.2000  № 2181-III.
4. Лист ДПАУ “Методичні рекомендації щодо порядку адміністрування ПВ” N 25595/7/16-1517 від 22.12.2005 р.

Податок на додану вартість. Питання та відповіді. І частина

Податок на додану вартість. Питання та відповіді. І частина

Питання в цій публікації не є із розряду «для чайників», тобто в них не розглядається що таке ПДВ, які ставки цього податку і таке інше. Ці питання копають глибше. Зокрема розглядається тема бюджетного відшкодування ПДВ та особливості експортно-імпортних операцій. Думаю, що ця інформація буде корисною для тих людей, робота яких так чи інакше пов’язана з цими поняттями. Отже поїхали.

Що є джерелом сплати бюджетного відшкодування?

П. 1.8 Закону “Про ПДВ” дає визначення: бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених Законом. Отже джерелом сплати бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є загальні доходи державного бюджету України.

Скільки примірників податкового векселя виписує платник податків у разі прийняття їм рішення  про сплату ПДВ при здійсненні імпорту ТМЦ ?

Згідно п.1.16 Закону “Про ПДВ” Податковий вексель — це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом, що підтверджене  комерційними  банками  шляхом авалю,  який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Порядок випуску, обігу та погашення податкового векселя, що видається платником податку при ввезені товарів на територію України регулюється “Порядком випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України” затверджений постановою КМУ вiд 01.10.1997  № 1104.

Згідно п.10 Порядку податковий вексель складається у трьох примірниках. Перший примірник – це оригінал вексельного бланку, придбаний платником податку в установі банку. Другий і третій примірники – це ксерокопії оригіналу неоформленого вексельного бланку, які відрізняються від нього лише номером примірника. Записи на всіх трьох примірниках робляться окремо та ксерокопіюванню не підлягають.
Перший примірник надсилається податковій, де зареєстрований платник податку. Другий примірник залишається у митному органі. Третій – залишається у платника податку.

Який термін погашення податкового векселя?

п.11.5. Закону “Про ПДВ” З моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.
Проте платник податку може за самостійним рішенням погасити податковий вексель перерахувавши відповідні суми до бюджету, або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Датою збільшення податкового зобов’язання комітента є?

При договорі комісії на продаж, коли комітент передає товари комісіонеру для подальшого продажу, датою збільшення податкових зобов’язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера. При договорі комісії на покупку, податкове зобов’язання у комітента не виникає.

З якого податкового періоду платник податків втрачає право на отримання бюджетного відшкодування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування?

Суб’єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 Закону “Про ПДВ”, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при імпорті робіт(послуг)є?

Датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Протягом якого строку не може бути змінений касовий метод податкового обліку у разі вибору його застосування з моменту реєстрації?

Якщо сума від здійснення операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню ПДВ за останні 12 календарних місяців не перевищує 300 000 гривень, платник податку може обрати касвий метод нарахування ПДВ.
Якщо вибір касового методу здійснений під час реєстрації платника податку, то він застосовується з моменту реєстрації і не може бути змінений до кінця року, у якому відбулася така реєстрація.
Якщо касовий період здійснюється будь коли після реєстрації, то він починає застосовуватися із наступного податкового періоду та не може бути змінений протягом наступних 12 календарних місяців, тобто чотирьох наступних квартальних податкових періодів.
Рішення про вибір касового методу подається податковому органу разом із заявою про реєстрацію платником ПДВ, або разом із податковою декларацією за податковий період, протягом якого був зроблений такий вибір.

Які особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування?

Не має право на бюджетне відшкодування особа яка:
-          була зареєстрована як платник податку менше ніж 12 календарних місяців до місяця у якому подається заява про бюджетне відшкодування.(окрім нарахування податкового кредиту за наслідками спорудження або придбання ОФ);
-          мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (окрім податкового кредиту на придбання або спорудження ОФ);
-          не провадила діяльність на протязі останніх 12 місяців;
-          яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування обліку та звітності.
Перелік використаних джерел.

1. Закон України “Про податок на додану вартість” вiд 03.04.1997  № 168/97-ВР.
2. “Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України” затверджений постановою КМУ вiд 01.10.1997  № 1104.
3. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  вiд 21.12.2000  № 2181-III.
4. Лист ДПАУ “Методичні рекомендації щодо порядку адміністрування ПВ” N 25595/7/16-1517 від 22.12.2005 р.

Податок на додану вартість у питаннях та відповідях. ІІ частина