Зміни в банківській звітності для НБУ

НБУ у своєму листі нагадав: до розрахунку показників форм статистичної звітності, що подаються до Департаменту статистики, аналізу та прогнозування, починаючи зі звітних даних станом на 01.03.2013 р. внесено зміни, а саме:

Середньозважена ставка міжбанківського кредитування в лютому 2013 року

НБУ надав інформацію про розмір KIACR (середньозваженої ставки міжбанківського кредитування) у лютому 2013 року, (%):

Середньозважена ставка міжбанківського кредитування (грн, USD)	Строк, кількість днів
	1 день	від 2 до 7 днів	від 8 до 21 дня	від 22 до 31 дня	від 32 до 92 днів	понад 92 дні
KIACR (грн)	2.336	2.035	7.158	9.787	11.231	10.912
KIACR (USD)	0.496	1.979	2.069	4.173	1.696	0.353

Цей показник призначений для банків, які у своїй обліковій політиці передбачили його використання як поточної ринкової ставки дохідності під час оцінки цінних паперів у портфелі на продаж.

Лист НБУ від 20.02.2013 р. № 40-517/858

Про необхідність банку перевіряти статус самозайнятої особи під час відкриття рахунку фізичній особі (лист від 13.10.2011 р. № 25-113/2388-12062)

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 13.10.2011 р. N 25-113/2388-12062
  
   Щодо необхідності банку перевіряти статус самозайнятої особи під час відкриття рахунку фізичній особі

   
   Національний банк України розглянув звернення, спрямоване з листом Адміністрації Президента України від 12.09.2011 р. N 03-01/2721, та повідомляє.
   
   Порядок та перелік документів для відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, якими є і фізичні особи - підприємці, передбачені главою 3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492.
   
   Відповідно до Закону України від 07.07.2011 р. N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих норм Податкового кодексу України" абзац другий пункту 69.6 статті 69 Податкового кодексу України, яким встановлювався обов'язок банку перевіряти наявність або відсутність реєстрації фізичної особи - підприємця або особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, був виключений.
   
   У зв'язку з цим банки не зобов'язані здійснювати перевірку наявності чи відсутності у реєстрах інформації про фізичну особу, яка звернулася до банку з метою відкриття рахунку.
   
   Разом з тим пунктом 69.7 статті 69 Податкового кодексу України на фізичних осіб - підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, покладено обов'язок повідомляти про свій статус банки, в яких такі особи відкривають рахунки.
   
   Пунктом 69.2 статті 69 Податкового кодексу України визначено, що банки та інші фінансові установи зобов'язані направляти повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - самозайнятої фізичної особи до органу державної податкової служби, в якому враховується платник податків, протягом трьох робочих днів з дня відкриття/закриття рахунку (включаючи день відкриття/закриття).
   
   Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків - самозайнятої особи у банках та інших фінансових установах є дата отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби (пункт 69.4 статті 69 Податкового кодексу України).
   
   Щодо порядку виправлення помилок у касових ордерах та касовій книзі
   
   Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 (далі - Положення), касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), який застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
   
   Пунктом 3.10 Положення визначено, що виправлення в касових ордерах забороняються.
   
   Крім того, пунктом 3.12 Положення передбачено, що касир під час отримання касових документів зобов'язаний перевірити наявність і справжність на документах відповідних підписів, а також правильність оформлення документів, наявність усіх реквізітов. В разі невиконання хоча б одного із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення.
   
   Згідно з вимогами пункту 4.2 Положення всі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, яка його заміщає.
   
   Заступник Голови
   В. Ричаківська

Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (лист від 07.12.2011 р. № 12-208/1757-14830, N 31-08410-06-5/30523, N 04/4-07/702)

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
   МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
   ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ від 07.12.2011 р.
  
   N 12-208/1757-14830,
   N 31-08410-06-5/30523,
   N 04/4-07/702

    
   Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним фінансовим управлінням облдержадміністрацій, Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міськдержадміністрації), фінансовому управлінню Севастопольської міськдержадміністрації
    
   

Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності

   
   1. Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ) з 01.01.2012 р. для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності застосовують:
   
   обов'язково - публічні акціонерні товариства, банки, страховики;
   
   добровільно - інші підприємства (суб'єкти господарювання, крім бюджетних установ), які самостійно визначили доцільність застосування міжнародних стандартів.
   
   Підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, обов'язково складатимуть фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність починаючи з дати, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. N 1223 "Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності".
   
   2. Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за 2011 рік складаються підприємствами (крім банків) згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО), а банками - відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
   
   3. Особливості складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ у перші звітні періоди визначає МСФЗ 1 "Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності" (далі - МСФЗ 1).
   
   4. МСФЗ 1 застосовують всі підприємства, які вперше складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ.
   
   МСФЗ 1 не застосовується у разі, якщо підприємство:
   
   а) припиняє подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність згідно з П(С)БО, попередньо подавши її за 2011 рік, а також склавши фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за цей самий період за МСФЗ, яка має містити чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ;
   
   б) подало фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2011 рік згідно з національними вимогами і ця фінансова звітність та консолідована фінансова звітність містила чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ,
   
   або
   
   в) подавало фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2011 рік та попередні роки власникам або іншим користувачам, яка містила чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ, навіть якщо аудитори висловили умовно-позитивну думку стосовно такої звітності в своєму аудиторському звіті (висновку).
   
   5. Підприємство може обрати датою переходу на МСФЗ 01.01.2011 р. або 01.01.2012 р. (крім банків). Для банків дата переходу на МСФЗ - 01.01.2011 р.
   
   6. У разі якщо дата переходу на МСФЗ 01.01.2011 р.:
   
   6.1. У фінансовій звітності в 2012 році наводиться порівняльна інформація за 2011 рік, трансформована відповідно до вимог МСФЗ;
   
   6.2. Складається баланс станом на 01.01.2011 р. за вимогами МСФЗ;
   
   6.3. Для складання попередньої фінансової звітності та попередньої консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2011 рік і першої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2012 рік застосовуються МСФЗ, чинні на 31.12.2012 р., з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1;
   
   6.4. Перша фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена за МСФЗ, за 2012 рік має містити інформацію в балансі станом на 01.01.2011 р., 31.12.2011 р., 31.12.2012 р. та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2011 і 2012 роки, відповідні примітки, в тому числі порівняльну інформацію.
   
   7. У разі якщо дата переходу на МСФЗ 01.01.2012 р.:
   
   7.1. У фінансовій звітності за звітні періоди 2012 року не наводиться порівняльна інформація за 2011 рік (крім балансу);
   
   7.2. Складається баланс станом на 01.01.2012 р. за вимогами МСФЗ;
   
   7.3. Для складання попередньої фінансової звітності та попередньої консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2012 рік і першої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2013 рік застосовуються МСФЗ, що будуть чинні на 31.12.2013 р., з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1;
   
   7.4. Перша фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена за МСФЗ, за 2013 рік має містити інформацію в балансі станом на 01.01.2012 р., 31.12.2012 р., 31.12.2013 р., та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2012 і 2013 роки, відповідні примітки, в тому числі порівняльну інформацію.
   
   8. Різниці, які виникають внаслідок застосування вимог МСФЗ до операцій та подій при складанні балансу на дату переходу на МСФЗ, відображаються у складі нерозподіленого прибутку (збитку) або інших складових власного капіталу.
   
   9. Підприємство розкриває інформацію про вплив переходу на МСФЗ на його фінансовий стан, фінансовий результат (сукупні доходи) і грошові потоки, як того вимагає МСФЗ 1.
   
   Заступник Голови 
   Національного банку України
    В. Ричаківська
    
   Перший заступник Міністра
   фінансів України
    А. Мярковський
    
   Заступник Голови Державної 
   служби статистики України
    Н. Власенко

Лист НБУ від 25.12.2012 р. N 25-111/2807/12078

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 25.12.2012 р. N 25-111/2807/12078

   
   Генеральний Департамент інформаційних технологій та платіжних систем
   Департамент платіжних систем
   
   Територіальним управлінням, ОПЕРУ Національного банку України, 
   банкам України та їх філіям, Незалежній асоціації банків України
   
   

Роз'яснення щодо змін в порядку відкриття рахунків клієнтів

   
   У зв'язку з набранням чинності з 17.12.2012 р. Законом України від 24.05.2012 р. N 4839-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон N 4839), повідомляємо.
   
   Відповідно до змін, внесених Законом N 4839 до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про державну реєстрацію), документом для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, або фізичної особи - підприємця під час провадження господарської діяльності та відкриття рахунку в банку визначено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - виписка з Єдиного державного реєстру).
   
   Частиною четвертою статті 21 Закону про державну реєстрацію встановлено перелік відомостей, які зазначаються у виписці з Єдиного державного реєстру.
   
   Порядок відкриття банками рахунків клієнтів визначається Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492 (далі - Інструкція N 492).
   
   До набрання чинності змінами, унесеними в Інструкцію N 492, банкам та їх клієнтам під час відкриття рахунків юридичній особі або її відокремленому підрозділу, або фізичній особі - підприємцю, необхідно керуватися таким.
   
   Якщо державна реєстрація юридичної особи або фізичної особи - підприємця проведена до 17 грудня 2012 року, то ідентифікація клієнта та відкриття поточного, вкладного (депозитного) рахунку здійснюється на підставі документів, визначених відповідно пунктами 3.2 - 3.4 глави 3 та пунктами 9.2 - 9.4 глави 9 Інструкції N 492. При цьому, вимоги щодо обов'язкового подання виписки з Єдиного державного реєстру для таких клієнтів не встановлено.
   
   Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, державна реєстрація яких у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відбулась з 17 грудня 2012 року, під час ідентифікації та відкриття поточних або вкладних (депозитних) рахунків замість копій документів, що підтверджують взяття такої юридичної особи, її відокремленого підрозділу чи фізичної особи - підприємця на облік в органах державної податкової служби та Пенсійного фонду України (якщо юридична особа або її відокремлений підрозділ є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (для юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів) подають до банку виписку з Єдиного державного реєстру. Інші документи подаються до банку згідно з переліком, встановленим пунктами 3.2 - 3.4 глави 3 та пунктами 9.2 - 9.4 глави 9 Інструкції N 492.
   
   Одночасно зазначаємо, що копії документів, які подаються для відкриття рахунків, мають бути засвідчені в установленому законодавством порядку. Відповідно до пункту 1.17 глави 1 Інструкції уповноважений працівник банку має право засвідчувати своїм підписом копії документів, які подаються для відкриття рахунків, якщо клієнт пред'явив оригінали цих документів.
   
   Враховуючи зазначене, до банку подається або копія виписки з Єдиного державного реєстру, засвідчена нотаріально, або оригінал виписки з Єдиного державного реєстру, копія якої засвідчується підписом уповноваженого працівника банку.
   
   Заступник Голови
   Національного банку України
   
   В. П. Прохоренко

Лист НБУ від 30.10.2012 р. № 28-311/5345-10214

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
   Департамент контролю, методології та ліцензування валютних операцій
  
   ЛИСТ
  
   від 30.10.2012 р. № 28-311/5345-10214

   
   Головному управлінню 
   в Автономній Республіці Крим, 
   Головному управлінню 
   по м. Києву і Київській області, 
   територіальним управлінням НБУ, 
   ОПЕРУ НБУ, банкам України та їх філіям
   
   

Щодо зміни порядку надання та використання банками інформації з електронних реєстрів митних декларацій

   
   За інформацією, отриманою від Державної митної служби України (далі - ДМСУ) на запит Національного банку України (далі - Національний банк), повідомляємо наступне.
   
   Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.95 № 1044 "Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю" між ДМСУ та Національним банком укладена Угода про інформаційне співробітництво від 05.04.2000 № 28-28 (далі - Угода). Додатком до неї є Протокол № 2 від 04.02.2009 (далі - Протокол), відповідно до якого ДМСУ передає банкам (програмними засобами Національного банку) реєстри електронних копій митних декларацій (далі - Реєстри), на підставі яких товари та інші предмети перетнули митний кордон України згідно з угодами, що передбачають розрахунки у грошовій формі.
   
   Нагадуємо, що до Реєстрів включаються митні декларації, які оформлені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на виконання угод, що передбачають розрахунки у грошовій формі, а саме ті, у графі 24 "Характер угоди" яких зазначаються коди характеру угоди 10, 12, 21, 22, 41, 42 відповідно до Класифікатора характерів угод, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій".
   
   З 01 жовтня 2012 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" (далі - Наказ № 651).
   
   Згідно з цим Порядком при ввезенні товарів відповідно до правил заповнення графи 2 "Відправник/Експортер" митної декларації, якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, у графі зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).
   
   Враховуючи необхідність отримання банками інформації, яка наводиться у доповненні до графи 2 "Відправник/Експортер" митної декларації для належного виконання функцій агента валютного контролю, в програмне забезпечення ДМСУ були внесені зміни, за результатами яких у разі, якщо нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, до Реєстрів будуть включатися відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), що наводяться у доповненні до митної декларації. Структура Реєстрів при цьому залишиться незмінною.
   
   Повідомляємо також, що відповідно до правил заповнення графи 22 митної декларації згідно з Наказом № 651 у лівому підрозділі графи наводиться відповідно до класифікації валют літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або інші документи, що визначають вартість товару. У правому підрозділі графи зазначається сума наведених у графі 42 і додаткових аркушів митної декларації фактурних вартостей задекларованих товарів у валюті, код якої зазначений у лівому підрозділі графи 22.
   
   Враховуючи вищевикладене, до 01.12.2012 загальна фактурна вартість товарів буде зазначатися у валюті України, а з 01.12.2012 у полі "Загальна фактурна вартість" Реєстрів буде зазначатися загальна фактурна вартість у валюті, код якої зазначений у полі "Код валюти".
   
   Слід також зазначити, що правила заповнення графи 28 митної декларації відповідно до вимог Наказу № 651 не передбачають надання номера розрахункового рахунку особи, яка здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом). Тому з 01.10.2012 банки керуються листом Національного банку від 24.11.2009 № 28-311/4335-21847 в частині переліку даних, що повинні міститись у повідомленні іншого банку про надходження Реєстру, у повному обсязі, за виключенням надання даних "номер р/р (грн.)".
   
   З метою посилення інформаційної взаємодії у вирішенні спільних завдань у сфері валютного контролю, пов'язаних із запровадженням процедури електронного декларування та розширення сфери застосування Реєстрів, надалі надсилання Реєстрів уповноваженим банкам може здійснюватися щоденно.
   
   Заступник Голови 
   Національного банку України
   
   І.В. Соркін

Лист НБУ від 05.12.2012 р. № 29-209/12263

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
   ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
  
   ЛИСТ
  
   від 05.12.2012 р. № 29-209/12263

   
   Територіальним управлінням Національного банку України, 
   Банкам України, 
   Асоціації українських банків,
   Асоціації “Український кредитно-банківський союз”, 
   Незалежній асоціації банків України
   
   

Роз’яснення щодо практичного застосування окремих нормативно-правових актів Національного банку України

   
   У зв’язку із запитами банків щодо практичного застосування окремих норм постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 № 475 “Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті” (далі – Постанова № 475) та постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 № 476 “Про порядок виплати переказів із-за кордону фізичним особам” (далі – Постанова № 476) Національний банк України надає такі роз’яснення. 
   
   Про практичне застосування норм Постанови № 475:
   
   1. Про здійснення продажу іноземної валюти в залежності від виду зовнішньоекономічної діяльності резидентів.
   
   Постанова № 475 не містить виключень щодо нездійснення продажу надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами. Усі надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та у російських рублях у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами підлягають обов’язковому продажу на загальних підставах незалежно від виду зовнішньоекономічної діяльності резидентів. 
   
   Незалежно від наявності у клієнта перед банком зобов’язань за кредитними, депозитними та іншими договорами надходження в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів підлягають обов’язковому продажу в порядку встановленому Постановою № 475.
   
   2. Про запровадження 90-денного строку розрахунків за експортно-імпортними операціями.
   
    Відповідно до пункту 3 Постанови № 475 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. 
   
   Таким чином, незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного договору, якщо авансовий платіж за імпортним договором або поставка товару за експортним договором здійснюються в період дії Постанови № 475, то на такі операції розповсюджуються вимоги щодо завершення цих операцій у 90-денний строк.
   
   3. Про зняття експортних операцій з контролю в період дії Постанови № 475.
   
    Відповідно до абзацу першого пункту 2.3 розділу 2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього. Таким чином, у разі проведення обов’язкового продажу надходжень у іноземній валюті, банк знімає відповідну експортну операцію резидента з контролю після зарахування іноземної валюти та гривневого еквіваленту, одержаного внаслідок обов’язкового продажу іноземної валюти, на поточні рахунки цього резидента. 
   
   4. Чи підлягають обов’язковому продажу кошти в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та у російських рублях, що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами і які підлягають подальшому перерахуванню власникам коштів?
   
   У разі, якщо відповідно до норм цивільного законодавства та укладених договорів, право власності на кошти в іноземній валюті не належить резидентам-посередникам, такі надходження підлягають подальшому перерахуванню на рахунки їх власників. Уповноважені банки, які обслуговують цих власників, здійснюють обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог Постанови № 475.
   
   Обов’язковий продаж винагороди в іноземній валюті за надання посередницьких послуг, що надходить на користь резидентів-посередників здійснюють уповноважені банки, що обслуговують цих посередників. 
   
   5. Чи підлягають обов’язковому продажу кошти в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та у російських рублях, що були перераховані на користь нерезидента і повернулися у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання повністю або частково не виконані?
   
   Кошти в іноземній валюті, що були куплені і перераховані на користь нерезидента та повернені на адресу резидента у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання між сторонами частково або повністю не виконані, підлягають продажу відповідно до вимог пунктів 7 та 8 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою . 
   
   Власні кошти резидента, що були перераховані на користь нерезидента та повернені на адресу резидента, не підлягають обов’язковому продажу відповідно до вимог Постанови № 475.
   
   7. Про здійснення обов’язкового продажу валютної виручки, що надходить на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальної ліцензії на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України.
   
   Такі надходження підлягають продажу на загальних підставах відповідно до вимог Постанови № 475. 
   
   У разі, якщо виручка в іноземній валюті надійшла на рахунок резидента, відкритий за межами України, резидент здійснює обов’язковий продаж наступним чином: перераховує суму в іноземній валюті необхідну для обов’язкового продажу в уповноважений банк або здійснює обов’язковий продаж за рахунок коштів в іноземній валюті, розміщених на власних поточних рахунках в уповноваженому банку.
   
   Перерахування резидентом іноземної валюти з рахунку, відкритого за межами України, має бути здійснено не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування валютної виручки на цей рахунок.
   
   Відповідальність за недотримання вимоги щодо обов’язкового продажу покладається на цього резидента.
   
   Про практичне застосування норм Постанови № 476:
   
   1. Про виконання вимог пункту 1 Постанови № 476 в частині продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за меж України на користь фізичних осіб. 
   
   Наголошуємо, що вимога щодо продажу на міжбанківському валютному ринку України поширюється на усі надходження із-за меж України в іноземній валюті на користь фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) у сумі, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 000 гривень за місяць.
   
   2. Про зарахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів.
   
   Гривневий еквівалент від продажу надходжень в іноземній валюті на користь фізичних осіб повинен бути зарахований на будь-який власний поточний рахунок фізичної особи в гривнях, відкритий в уповноваженому банку, який здійснив продаж іноземної валюти.
   Перерахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб, відкриті в інших банках, не допускається.
   
   3. Про виконання вимог пункту 1 Постанови № 476 в частині зарахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в іноземній валюті із-за меж України на користь фізичних осіб, у разі відсутності у цих фізичних осіб відкритого поточного рахунку у гривнях.
   
   Уповноважені банки терміново мають інформувати клієнтів-фізичних осіб про зміни в нормативно-правових актах Національного банку України, що регулюють порядок здійснення переказів в іноземній валюті, зокрема в частині введення норми щодо продажу надходжень із-за меж України в іноземній валюті на користь фізичних осіб у сумі, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 000 гривень за місяць.
   
   У разі, якщо фізична особа-отримувач переказу має в уповноваженому банку рахунок в іноземній валюті і була ідентифікована банком, уповноважений банк, для зарахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в іноземній валюті, відкриває такій особі поточний рахунок у гривнях.
   
   Укладання договору банківського рахунку в гривнях здійснюється під час першого звернення такої особи до банку.
   
   У разі, якщо фізична особа-отримувач переказу не має в цьому банку рахунків і не була ідентифікована банком, уповноважений банк зараховує гривневий еквівалент від продажу надходжень в іноземній валюті на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2909 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку” до моменту звернення фізичної особи до банку для відкриття поточного рахунку в гривнях. Якщо клієнт не звернувся до банку, то банк здійснює купівлю іноземної валюти за рахунок цієї гривні та повертає іноземну валюту ініціатору переказу з урахуванням вимог статті 31 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.
   
   Роз’яснення щодо практичного застосування норм Постанови № 476 надається в доповнення до листа Національного банку України від 28.11.2012 № 29-209/11992.
   
   
   Директор Генерального департаменту
   грошово-кредитної політики
  
   О. А. Щербакова