З нового року для підприємств ІТ-індустрії настав веселий час. Причин для «радості» багато. Одна з них: суб'єктам ІТ-індустрії пообіцяли пільги, та ще й які! Звільнення від ПДВ і ставку податку на прибуток у розмірі 5%.
Розглянемо коротко історію питання, щоб в повній мірі «насолодитися» практикою застосування пільг в реальному житті бізнесу. Картина виглядає так: «Стратити не можна помилувати» - кому поставте самі.
Виходячи з норм Закону № 5091-VI тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з поставки програмної продукції.
Поняття програмної продукції для застосування пільги з ПДВ визначено як «результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної і / або навчальної комп'ютерної програми (її компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів і / або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації »
Ось тільки на практиці виявилося не так легко застосувати це визначення. Адже результат комп'ютерного програмування - широке поняття, а чітких правил гри в Кодексі не описано. Було б розумно та не двозначно вказати коди KВЕД і питань би не виникало.
Ще більше непорозумінь в це питання внесла податкова, яка стала видавати листи з цього питання.
Першим листом, у якому податкова спробувала внести ясність у це питання, став лист від 02.10.2012 р. № 6239/10/06-408 «Щодо пільг з ПДВ у IT-сфері». У ньому зокрема говорилося наступне: «звільнення від оподаткування ПДВ операції з поставки програмної продукції поширюється на суб'єктів господарювання, які включені до реєстру суб'єктів, що застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, і мають свідоцтво про реєстрацію такого суб'єкта як суб'єкта, що застосовує особливості оподаткування ». Цей лист в корені суперечить нормам НКУ оскільки пільга встановлена для операцій з поставки програмної продукції, а не для суб'єктів господарювання. Тобто якщо суб'єкт господарювання зареєстрований як платник ПДВ і поставляє програмну продукцію, то він, відповідно, може застосовувати пільговий порядок оподаткування.
Добре подумавши і прочитавши норми ПКУ, податкова видала новий лист від 06.12.2012 р. № 6709/0/61-12/15-1415 де точка зору виявилася прямо протилежна: «... звільнення від оподаткування ПДВ поширюється на операції з поставки програмної продукції незалежно від реєстрації платника ПДВ як суб'єкта, що застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств суб'єктів індустрії програмної продукції, передбачені п. 5 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. »
Пішов третій місяць нового року, коли суб'єкти індустрії програмної продукції могли б працювати в нових умовах із застосуванням пільг і ось податкова видає новий лист, розмістивши його на своєму сайті 12.03.2013.
<...>
Згідно з пунктом 26.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з поставки програмної продукції.
Оскільки відповідно до чинною нормою Кодексу програмною продукцією є результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, комп'ютерної програми тощо, поставки послуг з проектування, виданню, програмування, тестування, установки, впровадження, обслуговування програмних та / або програмно-технічних засобів не може відноситься до визначення програмної продукції.
Таким чином, звільнення від оподаткування податком на додану вартість не поширюється на операції з поставки послуг у сфері інформатизації.
Виникає логічне запитання, особливо у бухгалтерів і юристів, яким таким чарівним чином можна отримати програмну продукцію як результат комп'ютерного програмування, не надавши послуг з програмування?
Дуже хочеться отримати конкретний приклад від податкової: що на їхню думку, віднести до програмної продукції, виходячи з «логіки» даного листа?
Це епопея листів про звільнення від ПДВ.
Другим пільгованих податком став податок на прибуток. Щоб отримати право на 5% податок на прибуток, підприємству слід отримати свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування.
Для отримання свідоцтва суб'єкт індустрії програмної продукції подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву. Форма реєстраційної заяви вступила в силу з 15 лютого 2013 року. Як бачимо з великим запізненням. Так що скористатися обіцяною пільгою підприємства з 1 січня 2013 року так і не змогли!
Але нарешті ситуація змінилася і Державна податкова служба у м. Києві на своєму офіційному сайті повідомила про те що набрав чинності наказ Мінфіну «Про затвердження Порядку ведення реєстру, форм реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації та свідоцтва про реєстрацію суб'єктів індустрії програмної продукції , які застосовують особливості оподаткування »від 14.01.2013 р. № 12.
Суб'єкт індустрії програмної продукції разом з реєстраційною заявою подає фінансову звітність, копії первинних документів, що підтверджують право на використання особливостей оподаткування.
Для підтвердження права суб'єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування орган державної податкової службимає право провести документальну позапланову НЕ виїзну перевірку платника для визначення достовірності поданих платником податків документів.Така перевірка може бути проведена протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання реєстраційної заяви.
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включити такого платника до реєстру суб'єктів, що застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, і видати йому або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво про реєстрацію.
Підприємство має право застосовувати особливості оподаткування з першого числа місяця календарного кварталу, наступного за місяцем, в якому такого суб'єкта було включено до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.
Як бачимо, пільги прописані так слизько, що на практиці їх застосування стає дуже складним, а іноді й небезпечним. Так, наприклад, у випадку невідповідності діяльності суб'єкта таким критеріям:
1) питома вага доходів суб'єкта від здійснення видів економічної діяльності, що стосується індустрії програмної продукції, становить не менше 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності по реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
2) первісна вартість основних засобів та / або нематеріальних активів підприємства перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
3) у суб'єкта немає податкового боргу;
4) про суб'єкта судом не прийняті постанови про визнання боржника банкрутом.
Такий платник податків повинен провести нарахування податків без урахування застосовуваних пільг, а орган державної податкової служби приймає рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію суб'єкта індустрії програмної продукції як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування. А це потягне за собою нарахування штрафів та пені за кожний день прострочення сплати податкового боргу. Думаю сума в цьому випадку буде значною.
Аналізуючи вищесказане, бажання скористатися пільгами не дуже-то і виникає ...
За матеріалами: Блог Людмили Берестовий на itexpert.org.ua
За матеріалами: Блог "buhgalterforever"
Немає коментарів:
Дописати коментар