Наше підприємство часто-густо має справу з відрядженнями Україною та
закордон. Підкажіть, будь ласка, а чи можна встановити різні добові (по містах
або областях, по професіях тощо)?
Як правильноце задокументувати?
ВІДПОВІДЬ:
Так, диференційованим
добовим бути. Розглянемо все по порядку.
Працівникам,
яких направляють у службове відрядження, виплачують добові за період перебування в поїздці (ч. 2 ст. 121 Кодексу законів про працю України, далі
— КЗпП).
Додатково
зазначимо, що добові видають за кожен календарний день відрядження —
див.
абз.
4 пп. 140.1.7 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Граничний розмір1 добових
зафіксовано в межах України та за кордон, відповідно, на рівні 0,2 та 0,75
мінзарплати, затвердженої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп.
140.1.7 ПКУ). У 2013 р. Працюємо із сумами 229,40 та 860,25 грн.
Проте
зверніть увагу: пп. 140.1.7 ПКУ встановлює лише максимум того, що можна
виплатити працівникові. У ньому ні слова про те, що тільки названа сума може
бути добовими, а не якась інша. Тому кожне підприємство самостійно визначає
розмір добових, які будуть платити відрядженим. До того ж заборони варіювати суму (залежно від пункту
призначення чи обійманої посади) в ПКУ ви не знайдете.
Як
правильно організувати розподіл добових?
Найзручніше
зафіксувати його в Положенні про відрядження працівників по
підприємству
(далі
— Положення). Узагальненої форми такого документа немає, тому його формування залежить
лиш від Ваших побажань з урахуванням норм КЗпП, ПКУ та Інструкції про службові відрядження в межах
України та закордон (у редакції наказу Мінфіну України від 17.03.11 р. № 3623). Так, у
Положенні Ви вправі диференціювати добові залежно від:
— тривалості поїздки (припустимо, у разі одноденного відрядження Україною
добові — 100 грн, а в усіх інших випадках — 200 грн);
— місця відрядження (наприклад, під час поїздки в Росію добові — 400 грн, а
от вояж у Францію — усі 860 грн);
— посади, яку обіймає відряджений працівник (як варіант — керівнику або
головбуху добові в межах України — 220 грн, а іншим — 150 грн);
— стажу та кваліфікації колег, що направляють у службову поїздку.
Додатково
в Положенні варто вказати, що в окремих випадках добові можна встановлювати безпосередньо в наказі
про відрядження. Цей варіант підійде тим, хто не хоче наперед ставити
якісь рамки та обмеження. Адже, зважаючи на фінансову ситуацію на
підприємстві та враховуючи інші фактори, щоразу, направляючи співробітників у службовий
вояж, керівництво встановлює певний розмір добових.
Зауважимо: у нормативці не зафіксували мінімуму добових. Але, на
думку автора, добові для госпрозрахункових підприємств повинні бути НЕ
нижчими, аніж визначено в постанові КМУ "Про норми відшкодування витрат на відрядження в
межах України та за кордон" від 23.04.99 р. № 663 (далі — постанова №
663), що діяла до 01.04.11 р. Причина криється в ст. 22 Конституції
України, яка передбачає: у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних
законів не допускають звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тому працівник не
можеотримувати меншу суму добових, аніж до прийняття ПКУ
Отже, рекомендуємо дотримуватися мінімуму для поїздок Україною — ЗО грн,
а за кордон — сума добових не повинна опускатися нижче розміру добових,
установленого для держслужбовців і бюджетників у додатку до постанови № 663
Немає коментарів:
Дописати коментар