Очевидно, що пошук додаткових джерел бюджетних доходів стимулює владу дедалі пильніше придивлятися і до спрощеної системи оподаткування. У теорії, оптимальним способом нарощування доходів скарбниці тут, звичайно, було б досягнення одночасно двох цілей. Перша - це створення стимулів для добровільного переходу дрібних і середніх бізнесів на «легальне становище», що сприяло б в тому числі детінізації економіки. Друга мета - запобігання (незважаючи на особистості) махінацій з боку тієї частини бізнесу (в т.ч. крупного), для якого «спрощенка» - це внутрішній офшор, що дозволяє ухилятися від оподаткування.
Однак на практиці комфортно сидіти на такому цільовому «шпагаті» не вдалося жодному уряду. Як тільки починали рухатися в одному напрямку, штани тут же починали тріщати по швах з іншого боку. Спроби перекрити оптимізаційні схеми приводили в основному до перекриття кисню звичайному бізнесу. Спроби ж лібералізувати «спрощенку» де-факто виливалися переважно у сприяння мінімізаторам. Чи може зараз вийти інакше?
Згідно з результатами другої хвилі опитування підприємств, проведеного Європейською бізнес-асоціацією, податковий індекс у другому і третьому кварталах поточного року був зафіксований на позначці 2,42 бала (з 5 можливих), перевищуючи результат в 1,90 бала, отриманий в 2011-му. Як зазначали автори дослідження (яких складно дорікнути в надмірній лояльності до українських чиновників), поліпшення оцінки обумовлено, перш за все, схвальними відгуками малого та середнього бізнесу (МСБ) про ослаблення податкового тиску на них, завдяки скороченню перевірок та впровадження електронних форм звітності.
Також варто, мабуть, нагадати, що впровадження електронного декларування було названо і одним з головних авторів поліпшення позицій України в рейтингу Doing Business-2013 групи Світового банку (за параметром «оподаткування» Україна піднялася на 18 позицій - з 183-го місця на 165 - е). «Запровадження електронної звітності - це одна з передових практик, що враховуються в дослідженні (Doing Business), і все більше країн надають бізнесу таку можливість. 74 держави зараз дозволяють підприємствам заповнювати декларації і сплачувати податки в онлайн-режимі. Електронна система декларування та сплати податків, у разі належної імплементації та використання більшістю підприємців, вигідна як владі, так і бізнесу », - зазначає Тіа Трамбік (Tea Trumbic), один із співавторів доповіді Doing Business групи Світового банку у Вашингтоні.
При цьому, крім скорочення операційних і часових витрат, експерт відзначає зниження при електронній процедурі потенційних ризиків корупції, які значно вище при більш частих контактах підприємців з податківцями.
У цьому контексті цілий ряд законопроектів, внесених в останні кілька тижнів на розгляд парламенту, при адекватному застосуванні можуть підвищити якість взаємодії між підприємцями та фіскалами. До таких, зокрема, можна віднести введення нового - електронного - виду перевірок, що передбачено в законопроекті № 10687, який парламент прийняв у другому читанні 20 листопада. Для «спрощенців» електронні перевірки можуть розпочатися 1 січня 2014 року, якщо президент підпише закон.
Якщо прогресивність електронних декларацій складно заперечити, то значно менш однозначно сприймається бажання влади посилити моніторинг фінансових потоків малого та середнього бізнесу. Перш за все, за допомогою розширення та вдосконалення системи застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО - термін, що використовується для касових апаратів).
На початку листопада уряд зареєстрував у ВР законопроект № 11404 «Про внесення змін до статті 296 Податкового кодексу України щодо посилення контролю над обігом товарів іноземного виробництва», який передбачає введення для фізосіб - платників єдиного податку 1-3-ї груп обов'язкового застосування РРО при продажу товарів іноземного виробництва.
Мова йде про ювелірних виробах, посудомийних машинах, холодильниках, морозильниках, портативних комп'ютерах (ноутбуках, нетбуках, планшетах), телевізор, пилосос, мобільних телефонах, наручних і кишенькових годинниках з корпусами, виготовленими з дорогоцінних металів, і т.д. Також пропонується зобов'язати платників єдиного податку 1-ї та 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ, вести облік витрат на придбання вищевказаних товарів.
Необхідність прийняття законопроекту Кабмін мотивував нещодавніми змінами в митному законодавстві, які дозволили безмитне ввезення в Україну товарів на суму до 300 євро або 1000 євро (при перетині кордону в аеропортах), що, мовляв, створило можливість ввезення в комерційних цілях високоліквідних товарів народного споживання, які потім реалізуються без оподаткування. «Реалізація таких товарів кінцевому споживачеві відбувається за готівкові кошти переважно фізичними особами - платниками єдиного податку, які не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Наявність у продажу незаконно ввезених товарів робить економічно недоцільним легальний імпорт », - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Разом з тим, якщо прийняття законопроекту № 11404 - це лише перспективи, то згідно вже чинного Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з 1 січня 2013 року використовується РРО підприємці будуть зобов'язані подавати до податкової (по проводових або бездротових каналах зв'язку) електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або пам'яті модемів, які до них приєднані.
Як відзначали податківці, завдяки впровадженню електронної контрольної стрічки РРО, передача звітності зможе відбуватися в автоматичному режимі. На думку фіскалів, такий крок, з одного боку, дозволить підприємцям скоротити свої витрати (в т.ч. на паперову контрольну стрічку, яку слід зберігати протягом трьох років), а з іншого - дозволить фіскалам дистанційно контролювати операції суб'єктів господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі.
Посилення податкового контролю у підприємців, природно, занадто великого захоплення не викликає. Причому не тільки через необхідність придбання нового обладнання. «З одного боку, в державі говорять про ослаблення регуляторного тиску, а з іншого - вводять більш серйозний контроль. Як результат можуть бути постійні перевірки підприємців », - вважає в.о. президента Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В'ячеслав Биковець.
Глава ж Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан закликає податківців враховувати, що, наприклад, в далеко не всіх селах є якісна інтернет-зв'язок. При цьому підприємці і так повинні вести книги обліку доходів, в яких зазначаються обсяги проданих товарів і послуг. «Податківці можуть проконтролювати правильність віднесення проданих товарів або послуг до доходів через хронологічні виміри, через фактичні перевірки», - відзначає експерт. Разом з тим О.Продан додає, що підприємці сприйняли б касові апарати в разі «спрощення адміністрування і звітності, а також при скасування штрафних санкцій за порушення».
У свою чергу, директор департаменту податкового контролю ДПСУ Сергій Крухмалев вказує, що підприємці будуть мати вибір - замінити старий РРО на сучасний або користуватися наявними, дообладнати його модемом. Крім того, щоб навчитися працювати за новою системою, для бізнесу передбачено адаптаційний період - до середини 2013-го, протягом якого штрафи за допущені помилки накладатися не будуть. «У разі успішної імплементації нової системи перевірки касової дисципліни проводитимуться тільки у разі надходження інформації про факти конкретних порушень від громадян, правоохоронних органів чи органів місцевого самоврядування», - обіцяє податківець.
Як держава могла б таки стимулювати підприємців застосовувати РРО? Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловскій вважає, що можна було б зменшити ставку оподаткування на певний період або надавати фінансову допомогу на придбання обладнання. «Якщо проаналізувати досвід Польщі, то побачимо, що, наприклад, ініціатива введення фіскальних апаратів для таксистів викликала значне соціальний опір, але, врешті-решт, представники цієї галузі змушені були рахуватися з новими правилами. Цьому сприяла адекватна політика уряду, яка передбачала низку стимулів », - відзначає експерт.
На думку члена ради Спілки аудиторів України Тетяни Зацерковної, більш широке впровадження РРО в Україні сприяло б детінізації економіки. Хоча при цьому експерт відзначає, що не завадило б удосконалити регламенти використання техніки. «Якщо, наприклад, касовий апарат вийшов з ладу, потрібно провести цілий ряд заходів - повідомити в податкову, зв'язатися з певними структурами і т.д. А в цей проміжок часу може прийти перевірка і підприємцю доведеться платити штрафи », - уточнює Т.Зацерковная.
При цьому юрист юридичної групи LCF Денис спер вважає, що використання касових апаратів доцільно поширити, зокрема, на нотаріусів, представників готельного, туристичного та охоронного бізнесу. «Це посилить контроль над оподаткуванням і зменшить ряд порушень з боку цих підприємств», - відзначає правознавець. У цьому ж контексті керуючий партнер фірми «Аксьонова та партнери» Олена Макеєва висловлює думку, що всі без винятку підприємці, незалежно від масштабів їх бізнесу, повинні користуватися РРО. «Надання преференцій одним підприємцям дозволяє іншим користуватися такими пільгами шляхом незаконного дроблення бізнесу», - підкреслює експерт.
У свою чергу, голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук нагадує, що вся Європа вже перейшла на облік за операціями з готівкою, заснований на застосуванні касових апаратів. «Навіть в Албанії сьогодні ви не знайдете торгову точку без касового апарату і POS-терміналу», - говорить банкір. Він прогнозує, що законодавчі вимоги щодо РРО викличуть бум встановлення POS-терміналів для прийому банківських карт, а також дозволять громадянам більш ефективно захистити свої права у суперечці з торговцями навіть при втраті касового чека.
Що у бізнесу не повинно викликати негативну реакцію, так це зменшення ставки єдиного податку для 5-ї і 6-ї груп підприємців-«спрощенців» з 7% (у разі сплати ПДВ) і 10% (якщо ПДВ включається до складу єдиного податку) до 5 і 7% відповідно. А також скасування для них обмежень за критерієм кількості найманих працівників. Нагадаємо, що згідно з чинним Податковим кодексом, в 5-у групу входять фізособи-підприємці, у яких працює до 20 осіб, а в 6-у - юрособи з кількістю найманих працівників до 50 (їх максимальний річний оборот - 20 млн. грн.) . Зазначені нововведення передбачені також у вже згаданому законопроекті № 10687, куди вони перекочували з резонансного законопроекту № 11285, більш відомого завдяки вмісту в ньому нормам про оподаткування операцій з цінними паперами (розробники - податкова служба та Мінфін).
Ще до виборів такі ініціативи могли тхнути популізмом і піаром. Однак документ був прийнятий вже після завершення парламентської кампанії. Разом з тим очевидність переваг для бізнесу дала підстави деяким фахівцям говорити про спробу влади розширити можливості для оптимізації великому бізнесу, в тому числі за допомогою дроблення великих компаній. Так, перший заступник фінансового комітету Верховної Ради Сергій Терьохін висловлював думку, що параметри роботи, передбачені для 5-ї і 6-ї груп «спрощенців», «на маленький металургійний завод тягнуть». «Влада, таким чином, створює собі домашній офшор, щоб не возитися з Кіпром", - зазначав парламентарій.
При цьому глава податкового комітету Європейської бізнес-асоціації, керівник податково-юридичного комітету Ernst & Young Володимир Котенко звертав увагу, що знайдеться не так багато бізнесів, які готові платити 7 або навіть 5% з обороту. «Це передбачає дуже високий рівень рентабельності», - констатував експерт. Разом з тим він закликав не переоцінювати потенційні детенізаціонние наслідки новацій. «Ті, хто зараз використовує непрозорі схеми, можливо, якось будуть мотивовані перейти на цю схему - для більшого спокою. Але сказати, що це буде поштовхом до детінізації, я не можу. Сподіватися на швидку детінізацію тільки податковими заходами наївно », - упевнений експерт.
На думку Т.Зацерковной, в результаті зазначеної новації не варто очікувати збільшення мінімізації оподаткування з боку великого бізнесу. «На тому рівні вже більш серйозні стосунки з партнерами, для яких важливо працювати зі стабільними компаніями, а дроблення - показник нестабільності», - підкреслює експерт.
Президент же Союзу податкових консультантів Леонід Рубаненко зазначає, що зниження ставки єдиного податку є доцільним кроком, який не тільки сприятиме розвитку малого та середнього підприємництва в Україні, а й підготує бізнес до можливого введення податку з обороту. При цьому ЕМакеева доповнює, що новації створюють додаткові запобіжники проти тиску податківців на бізнес. «Застосовуючи 5-ю і 6-ю групи, суб'єкти господарювання позбавлять себе ризику в майбутньому почути від податківців таке поняття, як планова податкове навантаження», - конкретизувала експерт.
Згідно з прогнозами директора департаменту податкової політики Інституту бюджету і соціально-економічного розвитку Артема Рудика, з часом все більше підприємців будуть переходити до 5-ї і 6-ї груп. «При існуючих темпах зростання імпорту і можливе збільшення його вартості через коливання курсу гривні підприємці будуть спокійно переходити до 5-ї і 6-ї груп, без змін законодавства за системою спрощеного оподаткування», - резюмував експерт.
***
Багато експертів, у тому числі іноземні, часто відзначають, що саме по собі українське законодавство (зокрема податкове) - не таке вже й погане. А ось практика та способи його застосування залишають бажати кращого. У цьому контексті важливо, щоб спроби детінізації та впровадження цивілізованих стандартів взаємодії не супроводжувалися звичним для України підігравання конкретним структурам або, наприклад, спробами нав'язати підприємцям строго певні касові апарати.
Важливим залишається і актуальний в даному контексті принцип загальної рівності. Вже якщо гайки закручуються, то це потрібно робити для всіх. У тому числі (насамперед?) Для великого бізнесу. Тобто щоб оголошена боротьба з офшорами, необгрунтованими пільгами, схемами оптимізації оподаткування і тому подібними речами не обмежувалася тільки гаслами. Ну і головне - крім обмежень, повинні застосовуватися і стимули для добровільної легалізації бізнесу, про що йшлося вище. Адже держава існує для людини, а не навпаки.
Василь Пасочника «Дзеркало тижня. Україна »№ 44
Немає коментарів:
Дописати коментар