Упродовж усіх років діяльності Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку намагалася сприяти розвитку біржового сектора. Проте досі ні її зусилля, ні органів законодавчої та виконавчої влади не допомагали: темпи зростання торгівлі на біржовому ринку доволі низькі, чого не можна сказати про зростання темпів обігу цінних паперів через позабіржовий сектор. Частка, яка припадає на останній, — майже 90%, або трильйони гривень, фактично не підконтрольних державі.
Для податківців це справжній головний біль, адже чимало цінних паперів, які використовуються для виведення капіталу, мінімізації податкових зобов'язань тощо,
обертаються поза біржею, тобто проходять «повз касу». Навіть запровадження пільгових умов оподаткування діяльності професійних учасників не сприяло зменшенню кількості операцій на неорганізованому ринку і перерозподілу їх на користь організованого.Із прийняттям проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» (реєстраційний № 11285) ситуація може змінитися. У «гру» включилися податківці, які прагнуть, аби фондовий ринок не слугував інструментом для зменшення податкових зобов'язань, а виконував свої функції як джерело прямого фінансування економіки, тобто працював у правовому полі. Незабаром угоди, які укладатимуться поза біржею, оподатковуватимуться акцизним податком за ставкою 3%. Натомість до операцій на фондовому ринку застосовуватиметься нульова ставка податку. Торговцю цінними паперами потрібно буде лише сплатити податок на прибуток підприємств, та й той для даного ринку обіцяють зменшити — з 19 (ставка податку набирає чинності з 01.01. 2013 р.) до 10%.
«Ми пропонуємо всім учасникам ринку увійти в прозорий лістинг, не займатися податковим плануванням для суб'єктів господарювання, які є замовниками цього процесу, а перейти на більш діловий та взаємовигідний режим спілкування», — зазначив директор Департаменту правового контролю ДПС України Сергій Крухмальов під час нещодавнього засідання «круглого столу» на тему «Оподаткування операцій з цінними паперами: як наповнити бюджет і не вбити фондовий ринок?»
Деякі заходи з нормування фондового ринку України вже відбулися. Так, у червні 2005 р. у Фонді держмайна України з НКЦПФР було підписано угоду про напрями розвитку фондового ринку. Передбачалося удосконалити технологію продажу акцій через організований ринок цінних паперів, а саме продавати державне майно через біржовий сектор. Однак, як виявилося, зазначеного механізму для повноцінного регулювання ринку недостатньо.
Тенденції, що спостерігаються на світовому фондовому ринку, характеризуються кількома напрямами. Це, зокрема, його централізація та глобалізація шляхом зростання капіталізації підприємств, формування інвестиційних портфелів різними видами фінансових інструментів. Не менш важливі чинники — запровадження нових, похідних, вже відомих цінних паперів (наприклад, непридатних та заставних облігацій, заставних облігацій з подвійним забезпеченням) та деривативів, а також продаж модернізованих підприємств.
Український ринок цінних паперів децентралізований: біржовий та позабіржовий сектори діють відокремлено, причому домінують саме позабіржові асоціації. Крім того, між біржовим і позабіржовим секторами відсутнє порозуміння для злагодженої роботи на консолідацію національного фондового ринку і спостерігається паралельне, в межах своєї системи, застосування комп'ютерних мереж.
Світовий досвід свідчить про протилежний стан справ: у другій половині 80-х pоків XX ст. почало відбуватися злиття обох видів ринків через комплексні заходи щодо формування національних фондових ринків. На сучасні фондові механізми стали впливати, з одного боку, комп'ютеризація та падіння торгівлі на біржах, з іншого — зростання вимог до лістингу позабіржового ринку. Все це спричинило суттєві зміни на ринку цінних паперів. З перших кроків глобалізації первісними основними гарантами розміщення на ньому були вже континентальні європейські банки, такі як швейцарська «велика трійка» (UBS, Сredit Suisse, Swiss Bank Corp.), Deutsche Bank і Banque Paribas. Пізніше участь у конкуренції взяли деякі фірми США із чималим власним капіталом. Однак в останні роки потужні японські фірми (Nomura, Credit Suisse), що займаються операціями із цінними паперами, націлилися на завоювання ринку для того, щоб частково його контролювати при гарантуванні розміщення єврооблігацій. Відповідно, на сьогодні загальнонаціональні системи фондового ринку створено майже в усіх країнах, де є ринок цінних паперів, і дають можливість інвесторам з будь-якого куточка світу не тільки отримувати інформацію про котирування цінних паперів на біржах та в позабіржових торговельних системах, а й укладати угоди з купівлі-продажу цінних паперів.Крім наповнення бюджету, непрозорість вітчизняного фондового ринку перешкоджає швидкій інтеграції нашої держави у світове господарство. Залишається сподіватися, що нинішній перебіг подій, а водночас і належне регулювання обігу цінних паперів, змусять Україну розкрити перед світом власні «карти» — свій економічний потенціал.
Найважливішою нормою, ініційованою ДПС України, є залучення до оподаткування операцій з цінними паперами з метою виключення схемних операцій на фондовому ринку. Голова податкового відомства Олександр Клименко неодноразово наголошував на тому, що ринок цінних паперів практично на 90% перебуває в «тіні» — при обігу в трильйони гривень на рік податків сплачено лише 152 млн. грн.
За даними ДПС України, тільки 10,7% операцій з цінними паперами проходять через біржу, обсяг виконаних у 2011 р. договорів становив 2,2 трлн. грн. і лише на 235 млрд. грн. — на організованому ринку. При цьому, маючи такі обороти, учасники ринку демонструють збитки. Прибуток від торгівлі паперами становив лише 119 млн. грн., а від'ємне значення — 159 млрд. грн.
Ще на початку серпня податківці спробували посилити контроль за торговцями, запровадивши обмеження на включення 25% інвестиційних збитків минулих років до звітності першого півріччя. Тобто йшлося про витрати на придбання цінних паперів, а не про від'ємне значення з податку на прибуток. Але вже через місяць відмовилися від нововведення і спільно з учасниками ринку, регулятором — НКЦПФР, Мінфіном України та Нацбанком України, розпочали пошук оптимальних схем залучення ринку до сплати податків, відмови від мінімізації та виведення коштів з країни. Зокрема, в першому варіанті розробленого законопроекту було запропоновано запровадження тривідсоткового акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів та деривативів. Цю ставку планувалося справляти з усіх позабіржових угод з цінними паперами. Крім того, якщо цінні папери включено до біржового реєстру, але операцію здійснено поза біржею, — 0,1%. І, нарешті, нульовою ставка пропонувалася при проведенні всіх операцій на фондовій біржі. Операції з деривативами на біржі планувалось не оподатковувати, поза біржею — слід сплатити п'ять неоподатковуваних мінімумів (85 грн.). Розгляд цього законопроекту в сесійній залі Верховної Ради України декілька разів відкладався, і голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік пояснював це тим, що серед членів Комітету досі немає спільної думки щодо законодавчих ініціатив. Пропозиції доопрацьовувалися, і, за інформацією прес-служби ДПС України, на засіданні робочої групи вдалося домовитися про зниження ставки акцизу для торгівців з 3 до 1,5%, що також влаштовує державу. До другого читання законопроект готуватиметься за скороченою процедурою, щоб винести його на голосування вже 4 грудня, в останній пленарний день Верховної Ради України старого скликання.
Ольга ГЕРМАНОВА
За матеріалами: "Вісник Податкової служби України"
Немає коментарів:
Дописати коментар