За три кварталу 2012 року Госналогслужба виявила близько півтори тисячі «суб'єктів тіньової економіки», додатково нарахувавши 3,86 млрд. грн. податків і зборів. Насправді - це лише вершина айсберга. По-перше, якщо розділити суму «недоплати» на назване податкової число «тіньовиків», на кожного з них доведеться занадто вже велика сума - більш ніж по 2,5 млн. грн.
Але все стає на свої місця, якщо врахувати, що останнім часом податківці, знайшовши порушення на одному підприємстві, часто визнають нелегітимною всю ланцюжок угод, пише "Инвестгазета".
Іншими словами, на кожного з «суб'єктів тіньової економіки» може доводитися з десяток постраждалих через них цілком законослухняних підприємств. По-друге, податкова не завжди права. «Як показує практика судового оскарження рішень податкової служби, далеко не кожна гривня донараховується до бюджету обгрунтовано і на законних підставах», - говорить Ганна Огренчук, керуючий партнер Юридичної групи LCF. Найчастіше компанії воліють заплатити, щоб мати можливість спокійно працювати. Або уникнути кримінального переслідування, оскільки, відповідно до п. 4 ст. 212 Кримінального кодексу, сплата всіх податків і штрафів звільняє від кримінальної відповідальності.
3,86 млрд. грн., Сплачених компаніями за дев'ять місяців нинішнього року, на 12% перевищують суму, яку стягнули податківці за аналогічний період минулого року. З урахуванням того, що податковий тиск - і суми претензій - будуть рости, «Инвестгазета» опитала юристів і аудиторів, склавши перелік з господарських операцій, проводячи які, потрібно бути готовим до приходу представників податкової.
Однією з найбільш «небезпечних» операцій юристи вважають договори про придбання послуг. Це можуть бути маркетингові дослідження, консалтинг і навіть договори про розробку і постачання комп'ютерних програм - загалом, все, що з точки зору податкової насилу піддається оцінці.
«Перевірити реальність проведення маркетингового дослідження, в якому зазначено, що 60% респондентів воліють томатний сік, 20% - яблучний, а ще 20% - мінеральну воду, можна тільки провівши ще одне маркетингове дослідження», - говорить Дмитро Жуков, юрист ТОВ «ЮФ «Місечко та Партнери». За словами Анни Огренчук з Юридичної групи LCF, ще гірше, якщо послуги (наприклад, консалтингові) були надані усно. «Тут з імовірністю в 100% слід очікувати, що договір буде визнаний не пов'язаним з діяльністю підприємства або фіктивним», - говорить Огренчук.
Податкова в таких випадках підозрює підприємство в переведенні в готівку. Тому вартість послуг податківці спробують визнати віднесеної до витрат необгрунтовано, кредит по ПДВ буде зменшений, а зобов'язання з податку на прибуток - збільшені.
За словами Романа Блажко, старшого юриста ЮФ «Лавринович і Партнери», щоб аргументовано довести свою правоту у випадку з консалтинговими послугами, одним актом виконаних робіт не обійтися - потрібен детальний звіт, що відображає зміст отриманих консультацій. У самому договорі, за словами Дмитра Жукова, треба чітко вказувати предмет та склад послуг - наприклад, складання і подачу бухгалтерської звітності або послуги з підбору приміщення. У такому випадку при оскарженні відповідного акта у підприємства буде доказова база, яка підтверджує реальність наданих послуг. У разі придбання маркетингових послуг, зазначає Жуков, в договорі треба прописати порядок використання замовником результатів досліджень або причин, за якими вони використані не будуть. І закріплювати це локальними наказами по підприємству, службовими записками, актами і т.п. До прикладу - наказом про збільшення закупівель або діловим листом постачальнику (як реакція на результати дослідження).
Причиною проблем, за словами Анни Огренчук, може бути і цілком реальна операція. Наприклад, договір підряду на виконання ремонтних робіт з постачанням будівельних матеріалів.
Але якщо контрагент у закритих базах податківців значиться як «транзитер» або того гірше - «податкова яма», неприємностей не уникнути. Ще в 2009 році наказом ДПАУ було затверджено критерії відбору таких «ризикових» суб'єктів. Той факт, що цей наказ вже скасований, не заважає інспекторам використовувати дані критерії при проведенні перевірок.
«Взявши на себе функцію суду, податківці визнають нікчемними угоди по всьому ланцюжку, де задіяні платники, визнані недобросовісними», - пояснює Ірина Павлюк, юрист АК «Коннов і Созановський».
Факт виконання всіх податкових зобов'язань компанією, яка виступає кінцевою ланкою ланцюжка, за словами Павлюк, в розрахунок не приймається. У підсумку це обертається все тим же зменшенням валових витрат та податкового кредиту.
У разі виникнення судових спорів Ірина Павлюк радить посилатися на роз'яснення Вищого адмінсуду (лист № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 р.) про те, що нікчемність правочинів, які характеризують через проміжні зв'язку госпоперацій, не може використовуватися податкової для визначення грошових зобов'язань платника. Марина Зеленська, аудитор Kreston GCG, додає, що шанси виграти суперечку в суді значно підвищує посилання на правову позицію Судової палати з адмінсправи Верховного Суду (постанова ВСУ від 31.01.2011 р. № 14/11). Суд зазначає, що його висновок «узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі« Булвес »АД проти Болгарії». Де, зокрема, говориться, що добросовісний платник не повинен нести відповідальність за порушення законодавства контрагентом.
Навіть у випадку з перевіреними контрагентами податкові органи звертають увагу на операції, в яких ціни на товар вище звичайних, а сума за договором значно перевищує суми за раніше укладеними договорами, відзначають в юркомпанії Amparo Consulting Group.
За словами Ірини Павлюк, основна мішень в донарахування податків з використанням звичайних цін - виробники, які відпускають продукцію за різними цінами різним споживачам чи посередникам (дистриб'юторам, торговельним організаціям), а також продаж товарів / послуг пов'язаним особам постачальника.
Роман Блажко пояснює, що встановлення факту руху товарів / послуг між пов'язаними особами із застосуванням цін, відмінних від ринкових (звичайних), може призвести до «коректування» податкових зобов'язань. «Останнім часом спостерігається сплеск активності податкових органів в області застосування звичайних цін. А 1 січня 2013 вступають в дію нові правила використання звичайних цін.
Отже, можна очікувати лише збільшення такої активності в новому році », - говорить Блажко.
Єдиної думки про алгоритм захисту, в силу новизни явища, у юристів немає.
За словами Анни Огренчук, податкова служба з пристрастю відноситься до укладення договорів про отримання робіт і послуг від підприємців фізосіб. Податківці часто прирівнюють такі послуги до виконання трудової функції - з донарахуванням податків та застосуванням штрафів. За їхньою логікою, у такому випадку роботодавець як податковий агент зобов'язаний платити податок з доходів фізосіб, незважаючи на перерахування до бюджету єдиного податку самими фізособами.
Ірина Павлюк вважає, що в даній ситуації важливо, щоб персонал працював віддалено. Інший варіант - укладати з працівниками договори на користування майном, наприклад оргтехнікою або навіть частиною офісу, де знаходиться робоче місце. Все це служить доказом того, що фізособа - повноцінний контрагент, а не найманий працівник, переведений в розряд підприємців для мінімізації податків.
Константин Симоненко
«Инвестгазета» №44, 16 листопада 2012
Немає коментарів:
Дописати коментар