Що день прийдешній нам готує? Актуальне у будь-які часи питання класика якнайкраще характеризує очікування підприємців відносно початку кожного року, що настає. Адже саме з 1 січня законодавець зв'язує набуття чинності змін в податкове законодавство. Звичайно, не став виключенням і рік, що насувається, 2013.
З 1 січня 2013 р. набуває чинності більше за півсотню норм Податкового кодексу(ПК). І якщо залишити за дужками зміни стосовно сплати податків, що не стосуються основної маси платників(акцизи, технічні норми, зміни, пов'язані з набуттям чинності нового Кримінального процесуального кодексу), ми можемо констатувати, що основні найбільш суттєві нововведення торкаються податку на прибуток підприємств. На їх характеристиці ми і спробуємо зосередити свою увагу.
Для усіх - 19%, програмістам - 5%
Розпочнемо з приємного. З 1 січня 2013 р. ставка податку на прибуток підприємств складе 19%. Пониження ставки здійснюється відповідно до п. 10 підрозділу 4 Перехідних положень ПК у рамках пониження ставки податку з 23(у 2011 р.) до 16%(з 2014 р.).
Також з 2013 р. набуває чинності строком на 10 років пільгова система оподаткування для суб'єктів індустрії програмної продукції, що передбачає сплату податку на прибуток по ставці 5%, а також звільнення від ПДВ операцій з поставки програмної продукції. Підприємцям, що розраховують отримати пільгу з нового року, вже давно пора замислитися над відповідністю їх діяльності вимогам закону.
Проте на місці так званих суб'єктів індустрії програмної продукції ми б не стали заздалегідь підраховувати заощаджені від отриманої пільги грошові кошти, адже нова пільгова система містить в собі величезну кількість ризиків, обумовлених термінологічною недосконалістю норм її, що регулюють. Виписуючи п. 15 підрозділу 10 перехідних положень ПК, законодавець за старою традицією заощадив на залученні юристів, що спеціалізуються на праві інтелектуальної власності. Звичка обходитися своїми силами спричинила повну невідповідність термінологічної бази Цивільного кодексу, Закону "Про авторське право і суміжні права" і інших нормативних актів, що регулюють стосунки в цій сфері з положеннями ПК. На практиці це спричинить значне ускладнення податкової кваліфікації операцій, що підлягають пільговому режиму, як, втім, і визначення права платника на отримання статусу суб'єкта індустрії програмної продукції.
Приміром, що слід розуміти під постачанням результату комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, комп'ютерної програми, інтернет-сайту, онлайн-сервісу(п. 26 підрозділу 2 Перехідних положень звільняє такі операції від сплати ПДВ)? Адже відносно об'єктів інтелектуальної власності(авторського права) діють абсолютно інші правомочності, чим відносно об'єктів права власності, а тому понятійний апарат речового права не застосований до таких стосунків. У комп'ютерному програмуванні ми не можемо поставити програмне забезпечення, але можемо передати виняткові або не виняткові майнові права на нього, платіж за це носить назву роялті і не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно п. 196.1.6 ПК.
Відмітимо, що п. 14.1.225 з-під поняття роялті виводяться платежі за майнові права, що припускають право на розпорядження об'єктом права інтелектуальної власності, що відносить відповідні операції до об'єктів оподаткування ПДВ. Можливо, автори п. 26 мали на меті встановити пільги саме для цих операцій, проте за своєю природою вони також є операціями по передачі прав, а не "постачанням результату комп'ютерного програмування", що ще більше заплутує як наміри законодавців, так і сформульовані ними в результаті реалізації своїх намірів норми. Але родзинкою п. 26 все ж являється досі невідомий податковому праву термін "онлайн-сервіс", якому автори, очевидно будучи послідовними прибічниками філософії ірраціоналізму, надали свій, тільки їм відомий сенс, надавши читачам можливість більш ніж вільного трактування змісту поняття. І це тільки один з прикладів двозначності і суперечності правових норм, що регулюють пільговий режим діяльності суб'єктів індустрії програмної продукції, якими невеликий за своїм обсягом правовий інститут забезпечений дуже щедро.
Нуль - стимул інвестицій
Ще однією майбутньою новацією, являється облік в звітності платників податку на прибуток підприємств податкових різниць, тобто різниць, що виникають між оцінкою і критеріями визначення доходів, витрат, активів і зобов'язань за правилами бухгалтерського і податкового обліку. Нововведення є ще одним кроком на шляху до реалізації нездійсненної мрії українського платника податків - уніфікації податкового і бухгалтерського обліку.
З майбутнього року вводиться пільга по податку на прибуток(сплата податку по ставці 0%) відповідно до Закону "Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки України". Стимулююча пільга є досить привабливою для організацій, плануючих реконструкцію або модернізацію виробництва на суму від 0,5 до 3 млн. євро. За цієї умови, а також досягши двох інших встановлених законом критеріїв - нові робочі місця в кількості від 25 до 150, середній розмір зарплати, в 2,5 разу що перевищує встановлений мінімальний, - підприємець цілком може бути звільнений від сплати податку на прибуток до 2017 р., а також отримати право на застосування методу прискореної амортизації основних засобів, що також важливо. При цьому сума пільги не може перевищувати суму інвестиції підприємця. Облік діяльності на пільгових умовах ведеться окремо.
Аванс і річний звітний період
Без жодного перебільшення топ-новиною року, що настає, стане авансовий порядок сплати податку на прибуток підприємств. Платники податку(окрім знову створених, неприбуткових організацій, сільськогосподарських товаровиробників, а також осіб з доходами за попередній рік в об'ємі до 10 млн. грн) щомісячно сплачують авансовий внесок податку в сумі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній рік. При цьому податкова декларація подається за річний звітний період. Знову створені підприємства, неприбуткові організації і організації з доходами за попередній рік в об'ємі до 10 млн. грн звільняються від сплати авансових внесків.
Якщо платник за результатами першого кварталу звітного податкового року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію і фінансову звітність за перший квартал. У такому разі він звільняється від сплати авансових платежів до кінця року, а податкові зобов'язання визначає в звичайному порядку.
Наскільки позитивним буде вплив нової системи сплати податку на прибуток на податкові правовідносини, покаже практика, проте вже зараз можна вказати на деякі неузгодженості нової моделі стосовно термінів сплати авансових платежів. Відповідно до п. 57.1 авансових платежів сплачуються в порядку і терміни, передбачені для місячного податкового періоду. Згідно з цією ж статтею, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити торбу податкового зобов'язання, вказану в податковій декларації упродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації(для місячного звітного періоду - 20 днів за останнім днем звітного місяця - п. 49.18.1). Таким чином, якщо йти за логікою законодавця - термін сплати складає 20 днів + 10 днів = 30 днів, що йдуть за останнім днем звітного місяця. Але ж, згідно з абзацом четвертому п. 57.1 ПК, авансовий платіж податку на прибуток здійснюється взагалі без подання декларації! У який же термін він повинен вноситися до бюджету?
Ще нюанс: по п. 57.1 ПК, визначена платником в розрахунку, що додається до річної декларації, сума авансового внеску є погодженою сумою грошових зобов'язань. Тоді чому в п. 126.1 цей внесок прямо розмежовується з грошовим зобов'язанням, згадуючись в тексті нарівні з ним?
Дуже хотілося б, щоб авансові внески стали ще одним кроком до цивілізованих механізмів сплати податку на прибуток, максимально наближаючи податковий період до загальноприйнятого в цивілізованих країнах річному. Проте кількість обмовок і неузгодженостей в тексті норм п. 57.1
ст. 57 ПК породжує обгрунтовані сумніви в цьому. Так або інакше, усім платникам податку на прибуток, відповідним вказаним в законі критеріям, в січні - лютому 2013 року слід сплатити авансовий внесок податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за дев'ять місяців 2012 р.
Ціна договірна і звичайна
Безперечно порадує платників податків і нагадування про те, що з 1 січня наступного року набуває чинності ст. 39 ПК, замість якої сьогодні діє п. 1.20 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Йдеться про звичайні ціни і деякі нюанси їх визначення, що вводяться ПК. Що нового в регулюванні "звичайного ціноутворення" нам слід чекати?
Так само, як і згідно з діючою нормою, після нового року звичайна ціна на товари, роботи і послуги співпадає з договірною ціною, якщо не буде доведено інше, у тому числі, якщо звичайну ціну неможливо буде встановити. При цьому тягар доведення факту невідповідності договірної і звичайної цін покладається на податковий орган. Податковий орган має право звернутися до платника за обгрунтуванням договірної ціни, проте платник має право не надавати таке обгрунтування, пославшись на те, що обов'язок по доведенню відповідного факту лежить на податковому органі.
Приємною для платників є та обставина, що у разі відхилення договірних цін від звичайних менш ніж на 20%, таке відхилення не може бути основою для донарахування відповідних сум податку. Крім того, законом встановлений особливий порядок визначення суми податкового зобов'язання у разі відхилення договірної ціни від звичайної. Прийняте за результатами перегляду ціни і відповідного перерахунку об'єкту оподаткування податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо воно буде оскаржено платником або просто встановлена в нім сума грошового зобов'язання не буде сплачена в призначені терміни. У такому разі сума недоїмки підлягає стягненню з платника за позовом податкового органу через суд в звичайній процедурі позовного виробництва.
Крім того, ст. 39 ПК містить детальний опис методів визначення звичайної ціни, а також, коли застосування звичайної ціни є обов'язковим(операції з пов'язаними особами, бартерні операції, операції з платниками, що перебувають на спеціальних режимах оподаткування). Перелік не є винятковим, тому звичайні ціни можуть застосовуватися і в інших випадках, встановлених законом(наприклад, при оподаткуванні ПДВ - ст. 188 ПК).
* * *
Якщо коротко охарактеризувати основні зміни податкового законодавства, що стосується окремих галузей економіки, то звертає на себе увагу виключення рентної плати за нафту, газ і газовий конденсат, що добуваються на території України(розділ Х ПК). Нововведення, що викликало свого часу дуже гарячі дискусії в певних вузьких кругах. З 2013 р. відновлюються раніше існуючі ставки акцизів на нафтопродукти(хоча шансів на те, що в останній день їх знову не піднімуть не багато). Також не усіх, але багатьох торкнуться зміни в правове регулювання екологічного податку(уточнюється склад платників податку і відповідно до Перехідних положень ПК(п. 2 підрозділи 5) упродовж усього 2013 р. ставки податку складуть 75% від встановлених базових ставок ПК).
Такими(якщо залишити за дужками акцизи, багатостраждальний податок на нерухомість, перспективи якого туманні, зважаючи на що йому буде присвячений окремий матеріал, вузькогалузеві і просто технічні норми) є основні податкові сюрпризи, дбайливо приготовані владою під ялиночку 2013 р. вітчизняному бізнесу. Попри те, що у багато з нововведень закладені абсолютно позитивні ідеї, грішать в рівній мірі усі вони одним - низьким рівнем нормотворчої техніки, помилками і протиріччями, здатними нівелювати або звести до мінімуму увесь їх позитив. На жаль, робота над помилками не до введення(а в ідеалі - до прийняття), а вже в процесі виконання податкових норм стала ознакою, відрізняючою рисою податкової політики держави упродовж усієї історії української незалежності. І доки відсутні навіть натяки на виправлення підходів держави до юридичної якості податкового регулювання.
Данил Гетманцев «Зеркало недели. Украина»
З 1 січня 2013 р. набуває чинності більше за півсотню норм Податкового кодексу(ПК). І якщо залишити за дужками зміни стосовно сплати податків, що не стосуються основної маси платників(акцизи, технічні норми, зміни, пов'язані з набуттям чинності нового Кримінального процесуального кодексу), ми можемо констатувати, що основні найбільш суттєві нововведення торкаються податку на прибуток підприємств. На їх характеристиці ми і спробуємо зосередити свою увагу.
Для усіх - 19%, програмістам - 5%
Розпочнемо з приємного. З 1 січня 2013 р. ставка податку на прибуток підприємств складе 19%. Пониження ставки здійснюється відповідно до п. 10 підрозділу 4 Перехідних положень ПК у рамках пониження ставки податку з 23(у 2011 р.) до 16%(з 2014 р.).
Також з 2013 р. набуває чинності строком на 10 років пільгова система оподаткування для суб'єктів індустрії програмної продукції, що передбачає сплату податку на прибуток по ставці 5%, а також звільнення від ПДВ операцій з поставки програмної продукції. Підприємцям, що розраховують отримати пільгу з нового року, вже давно пора замислитися над відповідністю їх діяльності вимогам закону.
Проте на місці так званих суб'єктів індустрії програмної продукції ми б не стали заздалегідь підраховувати заощаджені від отриманої пільги грошові кошти, адже нова пільгова система містить в собі величезну кількість ризиків, обумовлених термінологічною недосконалістю норм її, що регулюють. Виписуючи п. 15 підрозділу 10 перехідних положень ПК, законодавець за старою традицією заощадив на залученні юристів, що спеціалізуються на праві інтелектуальної власності. Звичка обходитися своїми силами спричинила повну невідповідність термінологічної бази Цивільного кодексу, Закону "Про авторське право і суміжні права" і інших нормативних актів, що регулюють стосунки в цій сфері з положеннями ПК. На практиці це спричинить значне ускладнення податкової кваліфікації операцій, що підлягають пільговому режиму, як, втім, і визначення права платника на отримання статусу суб'єкта індустрії програмної продукції.
Приміром, що слід розуміти під постачанням результату комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, комп'ютерної програми, інтернет-сайту, онлайн-сервісу(п. 26 підрозділу 2 Перехідних положень звільняє такі операції від сплати ПДВ)? Адже відносно об'єктів інтелектуальної власності(авторського права) діють абсолютно інші правомочності, чим відносно об'єктів права власності, а тому понятійний апарат речового права не застосований до таких стосунків. У комп'ютерному програмуванні ми не можемо поставити програмне забезпечення, але можемо передати виняткові або не виняткові майнові права на нього, платіж за це носить назву роялті і не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно п. 196.1.6 ПК.
Відмітимо, що п. 14.1.225 з-під поняття роялті виводяться платежі за майнові права, що припускають право на розпорядження об'єктом права інтелектуальної власності, що відносить відповідні операції до об'єктів оподаткування ПДВ. Можливо, автори п. 26 мали на меті встановити пільги саме для цих операцій, проте за своєю природою вони також є операціями по передачі прав, а не "постачанням результату комп'ютерного програмування", що ще більше заплутує як наміри законодавців, так і сформульовані ними в результаті реалізації своїх намірів норми. Але родзинкою п. 26 все ж являється досі невідомий податковому праву термін "онлайн-сервіс", якому автори, очевидно будучи послідовними прибічниками філософії ірраціоналізму, надали свій, тільки їм відомий сенс, надавши читачам можливість більш ніж вільного трактування змісту поняття. І це тільки один з прикладів двозначності і суперечності правових норм, що регулюють пільговий режим діяльності суб'єктів індустрії програмної продукції, якими невеликий за своїм обсягом правовий інститут забезпечений дуже щедро.
Нуль - стимул інвестицій
Ще однією майбутньою новацією, являється облік в звітності платників податку на прибуток підприємств податкових різниць, тобто різниць, що виникають між оцінкою і критеріями визначення доходів, витрат, активів і зобов'язань за правилами бухгалтерського і податкового обліку. Нововведення є ще одним кроком на шляху до реалізації нездійсненної мрії українського платника податків - уніфікації податкового і бухгалтерського обліку.
З майбутнього року вводиться пільга по податку на прибуток(сплата податку по ставці 0%) відповідно до Закону "Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки України". Стимулююча пільга є досить привабливою для організацій, плануючих реконструкцію або модернізацію виробництва на суму від 0,5 до 3 млн. євро. За цієї умови, а також досягши двох інших встановлених законом критеріїв - нові робочі місця в кількості від 25 до 150, середній розмір зарплати, в 2,5 разу що перевищує встановлений мінімальний, - підприємець цілком може бути звільнений від сплати податку на прибуток до 2017 р., а також отримати право на застосування методу прискореної амортизації основних засобів, що також важливо. При цьому сума пільги не може перевищувати суму інвестиції підприємця. Облік діяльності на пільгових умовах ведеться окремо.
Аванс і річний звітний період
Без жодного перебільшення топ-новиною року, що настає, стане авансовий порядок сплати податку на прибуток підприємств. Платники податку(окрім знову створених, неприбуткових організацій, сільськогосподарських товаровиробників, а також осіб з доходами за попередній рік в об'ємі до 10 млн. грн) щомісячно сплачують авансовий внесок податку в сумі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній рік. При цьому податкова декларація подається за річний звітний період. Знову створені підприємства, неприбуткові організації і організації з доходами за попередній рік в об'ємі до 10 млн. грн звільняються від сплати авансових внесків.
Якщо платник за результатами першого кварталу звітного податкового року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію і фінансову звітність за перший квартал. У такому разі він звільняється від сплати авансових платежів до кінця року, а податкові зобов'язання визначає в звичайному порядку.
Наскільки позитивним буде вплив нової системи сплати податку на прибуток на податкові правовідносини, покаже практика, проте вже зараз можна вказати на деякі неузгодженості нової моделі стосовно термінів сплати авансових платежів. Відповідно до п. 57.1 авансових платежів сплачуються в порядку і терміни, передбачені для місячного податкового періоду. Згідно з цією ж статтею, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити торбу податкового зобов'язання, вказану в податковій декларації упродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації(для місячного звітного періоду - 20 днів за останнім днем звітного місяця - п. 49.18.1). Таким чином, якщо йти за логікою законодавця - термін сплати складає 20 днів + 10 днів = 30 днів, що йдуть за останнім днем звітного місяця. Але ж, згідно з абзацом четвертому п. 57.1 ПК, авансовий платіж податку на прибуток здійснюється взагалі без подання декларації! У який же термін він повинен вноситися до бюджету?
Ще нюанс: по п. 57.1 ПК, визначена платником в розрахунку, що додається до річної декларації, сума авансового внеску є погодженою сумою грошових зобов'язань. Тоді чому в п. 126.1 цей внесок прямо розмежовується з грошовим зобов'язанням, згадуючись в тексті нарівні з ним?
Дуже хотілося б, щоб авансові внески стали ще одним кроком до цивілізованих механізмів сплати податку на прибуток, максимально наближаючи податковий період до загальноприйнятого в цивілізованих країнах річному. Проте кількість обмовок і неузгодженостей в тексті норм п. 57.1
ст. 57 ПК породжує обгрунтовані сумніви в цьому. Так або інакше, усім платникам податку на прибуток, відповідним вказаним в законі критеріям, в січні - лютому 2013 року слід сплатити авансовий внесок податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за дев'ять місяців 2012 р.
Ціна договірна і звичайна
Безперечно порадує платників податків і нагадування про те, що з 1 січня наступного року набуває чинності ст. 39 ПК, замість якої сьогодні діє п. 1.20 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Йдеться про звичайні ціни і деякі нюанси їх визначення, що вводяться ПК. Що нового в регулюванні "звичайного ціноутворення" нам слід чекати?
Так само, як і згідно з діючою нормою, після нового року звичайна ціна на товари, роботи і послуги співпадає з договірною ціною, якщо не буде доведено інше, у тому числі, якщо звичайну ціну неможливо буде встановити. При цьому тягар доведення факту невідповідності договірної і звичайної цін покладається на податковий орган. Податковий орган має право звернутися до платника за обгрунтуванням договірної ціни, проте платник має право не надавати таке обгрунтування, пославшись на те, що обов'язок по доведенню відповідного факту лежить на податковому органі.
Приємною для платників є та обставина, що у разі відхилення договірних цін від звичайних менш ніж на 20%, таке відхилення не може бути основою для донарахування відповідних сум податку. Крім того, законом встановлений особливий порядок визначення суми податкового зобов'язання у разі відхилення договірної ціни від звичайної. Прийняте за результатами перегляду ціни і відповідного перерахунку об'єкту оподаткування податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо воно буде оскаржено платником або просто встановлена в нім сума грошового зобов'язання не буде сплачена в призначені терміни. У такому разі сума недоїмки підлягає стягненню з платника за позовом податкового органу через суд в звичайній процедурі позовного виробництва.
Крім того, ст. 39 ПК містить детальний опис методів визначення звичайної ціни, а також, коли застосування звичайної ціни є обов'язковим(операції з пов'язаними особами, бартерні операції, операції з платниками, що перебувають на спеціальних режимах оподаткування). Перелік не є винятковим, тому звичайні ціни можуть застосовуватися і в інших випадках, встановлених законом(наприклад, при оподаткуванні ПДВ - ст. 188 ПК).
* * *
Якщо коротко охарактеризувати основні зміни податкового законодавства, що стосується окремих галузей економіки, то звертає на себе увагу виключення рентної плати за нафту, газ і газовий конденсат, що добуваються на території України(розділ Х ПК). Нововведення, що викликало свого часу дуже гарячі дискусії в певних вузьких кругах. З 2013 р. відновлюються раніше існуючі ставки акцизів на нафтопродукти(хоча шансів на те, що в останній день їх знову не піднімуть не багато). Також не усіх, але багатьох торкнуться зміни в правове регулювання екологічного податку(уточнюється склад платників податку і відповідно до Перехідних положень ПК(п. 2 підрозділи 5) упродовж усього 2013 р. ставки податку складуть 75% від встановлених базових ставок ПК).
Такими(якщо залишити за дужками акцизи, багатостраждальний податок на нерухомість, перспективи якого туманні, зважаючи на що йому буде присвячений окремий матеріал, вузькогалузеві і просто технічні норми) є основні податкові сюрпризи, дбайливо приготовані владою під ялиночку 2013 р. вітчизняному бізнесу. Попри те, що у багато з нововведень закладені абсолютно позитивні ідеї, грішать в рівній мірі усі вони одним - низьким рівнем нормотворчої техніки, помилками і протиріччями, здатними нівелювати або звести до мінімуму увесь їх позитив. На жаль, робота над помилками не до введення(а в ідеалі - до прийняття), а вже в процесі виконання податкових норм стала ознакою, відрізняючою рисою податкової політики держави упродовж усієї історії української незалежності. І доки відсутні навіть натяки на виправлення підходів держави до юридичної якості податкового регулювання.
Данил Гетманцев «Зеркало недели. Украина»
Немає коментарів:
Дописати коментар