Останнім часом до АППУ надходить багато запитань про порядок укладання договорів на виконання робіт( надання послуг) з громадянами та оподаткування виплат за ними. Це зрозуміло, адже в умовах фінансової кризи і нестабільної роботи підприємства намагаються скоротити видатки. І досить часто до виконання разових робіт залучають своїх штатних працівників, які працюють за трудовими договорами, та сторонніх громадян за цивільно-правовими договорами (ЦПД). Часто цивільно-правові договори ще називають трудовими угодами. Докладніше про це - у коментарі завідувача відділу податків і зборів АППУ Валентини Проніної.
Схожість понять «трудовий договір» та «трудова угода» часто ускладнюють ситуацію. Ці терміни насправді позначають зовсім різні за своєю природою трудовий та цивільно-правовий договори, які по-різному укладаються, змінюються, припиняються та створюють різні правові наслідки. Зокрема, й у податковому обліку.
З метою оподаткування виплат за такими договорами необхідно чітко їх розрізняти.
Відмінності між договорами - трудовим і цивільно-правовим для зручності викладені у таблиці.
| Трудовий договір (ТД) | Цивільно-правовий договір (ЦПД) | |
| Яким нормативним документом регулюється | Кодекс законів про працю (КЗпП) | Цивільний кодекс України (ЦК) |
| Суть договору | працівник зобов'язується виконувати роботу згідно кваліфікації і підкорятись правилам внутрішнього розпорядку | виконавець зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу (надати послугу) , а замовник зобов'язується прийняти і оплатити результати роботи (оплатити послугу). |
| Порядок укладання | Подається заява від громадянина і приймається наказ про прийняття на роботу | Сторони підписують письмовий договір (працівник подає паспорт та довідку про ідентифікаційний номер). |
| Запис у трудовій книжці | Вноситься | Не вноситься |
| Наявність штатної одиниці | Є | Немає |
| Умови договору | Посада, розмір зарплати, дата початку роботи | Предмет (річ або послуга), ціна і строк договору. |
| Предмет договору | Процес виконання роботи | Результат виконання роботи(послуги) |
| Вид оплати | Заробітна плата | Винагорода за договором |
| Розмір оплати : | Не менше мінімальної зарплати за відпрацьовані 40 годин на тиждень. | Визначається за домовленістю. Не залежить від мінімальної зарплати. |
| Строк оплати | Не рідше 2 разів на місяць | Визначається у договорі |
| Підстави для виплати | Наказ, табель обліку робочого часу. | Договір, акт виконаних робіт (наданих послуг). |
| Строк договору | Строковий чи безстроковий | Визначається у договорі |
| Трудові гарантії | Згідно трудового законодавства | Не надаються |
| Відповідальність сторін | Визначена трудовим законодавством | Передбачається договором або цивільним законодавством. |
| На кого покладаються ризики, пов'язані з виконанням або невиконанням робіт (послуг). | На роботодавця | На виконавця |
Необхідно звернути увагу, що при перевірках контролюючі органи будуть розглядати договори не за назвою, а за змістом.
Тому перше, що необхідно зробити - правильно укласти сам договір.
Якщо роботодавця цікавить кінцевий результат роботи - варто вибрати ЦПД, якщо сам процес, тобто щоденне виконання будь-яких обов'язків - тоді це однозначно ТД.
У ЦПД бажано не використовувати такі формулювання, як "затверджений графік роботи", "належні умови праці", "своєчасна і повна оплата праці", щоб контролюючі органи (податкова, соцфонди) не розглядали такі ЦПД, згідно яких робота виконується щодня або тривалий час, як трудовий договір.
Якщо на підприємстві багато вакансій, а оформляються ЦПД, у контролюючих органів це може викликати особливу увагу. У даній ситуації варто внести зміни до штатного розкладу підприємства.
Отже, при виплатах за ЦПД на підприємство - замовника робіт( послуг) покладений обов'язок здійснити нарахування та утримати податок з доходів фізичних осіб та обов'язкові платежі до фондів соціального страхування.
Розглянемо це на прикладі.
Приклад: Громадянин надав підприємству інформаційно - консультаційні послуги вартістю 5000 грн.
* Об'єкт оподаткування не зменшується на суму збору до Пенсійного фонду України, оскільки дана винагорода не є заробітною платою.
** Якщо громадянин перебуває у трудових відносинах із замовником, ставка внеску до ФСС на випадок безробіття становить 1,6%.
Виконувати роботи та надавати послуги за цивільно-правовими договорами можуть також приватні підприємці.
Згідно з п.п.4.3.25 Закону про податок з доходів фізичних осіб не включається до сукупного оподатковуваного доходу дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.
Які документи потрібні податковому агенту для неутримання податку з доходів?
Згідно з Листом Державної податкової адміністрації України від 06.02.2007 р. N 2174/7/17-0717, підприємство при укладанні господарських договорів з фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування їх доходів, одержаних від провадження цієї діяльності, та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, має одержати у останніх копії Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, фіксованого патенту, платіжних документів про сплату єдиного фіксованого податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред'являти зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірок.
Якщо підприємець з якихось причин не надасть підприємству зазначених вище документів, то таке підприємство - податковий агент - повинно виконати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з виплачуваних підприємцю доходів (пп. 8.1.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-IV, далі - Закон про доходи).
Якщо підприємство не отримало всіх необхідних документів від підприємця і не здійснило нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на дане підприємство (пп. 20.3.2 Закону про доходи).
Якщо підприємство не отримало всіх необхідних документів від підприємця і не здійснило нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на дане підприємство (пп. 20.3.2 Закону про доходи).
На думку Асоціації платників податків, все ж неправомірно вимагати платіжні доручення чи квитанції про сплату єдиного податку, оскільки контрагенти підприємців на спрощеній системі не зобов'язані контролювати сплату останніми податків до бюджету. Але пам'ятайте, що податківці при перевірках будуть керуватись саме роз'ясненнями ДПАУ.
Законодавство України не зобов'язує підприємства нараховувати та утримувати збір до Пенсійного фонду при виплатах приватним підприємцям, оскільки вони самостійно несуть відповідальність за правильність нарахування та сплати збору, а також за подання звітності.
Чи потрібно нараховувати збір до Фонду соціального страхування на випадок безробіття при виплатах підприємцю за ЦПД?
На нашу думку, робити цього не потрібно, незалежно від форми оподаткування доходів такого підприємця.
Згідно ст. 2 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципом добровільності такого страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності.
У своєму Листі від 19.01.2009 р. N ДЦ-03-227/0/6-09 Мінпраці роз'яснює, що фізичні особи, які виконують роботи(надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру не відносяться до осіб, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах. І таким чином підкреслює, що внески нараховуються лише на виплати громадянам - не підприємцям.
Немає коментарів:
Дописати коментар