Операція з придбання права вимоги боргу як об'єкт оподаткування

Практика застосування податкових норм

   

   Як відомо, введення Податкового кодексу України не дало тих позитивних результатів, на які так сподівалися і законодавець, і платники податків. Цей факт доводить те
кількість змін, які мало не щотижня вносяться в основний податковий закон держави,

порушуючи один з основних принципів податкового законодавства - стабільність.

   

   Незважаючи на постійні зміни, залишається значна кількість практичних ситуацій, які важко піддаються аналізу в нормах Податкового кодексу.

   

   Однією з таких ситуацій є господарська операція, яка виникла нещодавно у авторів даної статті.

   

   Відобразимо її на прикладі.

   

   Між підприємством В (новий кредитор юридична особа) і банком А (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги боргу(кредитне зобов'язання, забезпечене заставою корпоративних прав боржника). Боржник - юридична особа. За умовами зазначеного договору новий кредитор з відступлення права вимоги боргу сплатив первісному кредиторові 1000 гривень.

   

   Надалі новий кредитор задовольнив вимоги до боржника за рахунок заставних корпоративних прав, прийнявши їх на баланс, вартість корпоративних прав становить 1000 гривень.

   

   Питання полягає в наступному: чи є зазначена операція з придбання права вимоги боргу (підприємство В) і його реалізація шляхом набуття права на заставне майно (корпоративні права) об'єктом оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств?

   

   Дана ситуація регулюється двома статтями ПКУ. Стаття 153.5 регулює операції уступки права вимоги з позиції податку на прибуток підприємств, а стаття 196.1.5 - з позиції податку на додану вартість.

   

   З податком на прибуток підприємств все більш-менш зрозуміло, оскільки зазначена стаття 153.3 чітко вказує, що в податковому обліку нового кредитора (підприємства В) все залежить від фінансового результату. Тобто:

   

   ● якщо дохід отриманий платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань боржника, то отриманий прибуток включається до складу його доходів;

   

   ● у разі, якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань боржника, перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, то негативний результат не включається до складу витрат звітного податкового періоду або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

   

   Таким чином, у податковому обліку нового кредитора відображається тільки прибуток від операцій з відступлення права вимоги, а витрати (збитки) не будуть включені у зменшення оподатковуваного прибутку.

   

   У нашому прикладі все просто, оскільки господарська операція проводиться за номінальною вартістю активу 1000 грн. У нового кредитора (підприємства В) не виникне ні прибутку, ні збитку, що свідчить про залишення валюти балансу в тих же абсолютних значеннях, як і до проведення даної операції.

   

   Діаметрально протилежна ситуація склалася з оподаткуванням даної операції податком на додану вартість.

   

   Стаття 196.1.5 не дає чіткої відповіді на питання, чи є операція з придбання вимоги боргу та його реалізації шляхом набуття права на заставне майно (в нашому випадку заставне майно - корпоративні права) об'єктом оподаткування ПДВ. Законодавець у другому абз. статті 196.1.5 чітко зазначає, що не є об'єктом оподаткування операція з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками). Оскільки згідно зі ст. 575 ГК України іпотека - окремий вид застави, виникає питання: є об'єктом оподаткування ПДВ операція з відступлення права вимоги за забезпеченим заставою (корпоративні права) кредиту.

   

   На нашу думку, з аналізу ст. 656 ЦК України вбачається, що до договору уступки права вимоги застосовуються положення про договір купівлі-продажу. У зв'язку із зазначеним згідно зі статтею 196.1.1 ПК України, яка передбачає, що купівля-продаж корпоративних прав не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, можна зробити висновок щодо того, що не є об'єктом оподаткування операція з відступлення права вимоги за забезпеченим заставою зобов'язанням .

   

   У той же час, ми прекрасно розуміємо, що ДПІ постійно шукає шляхи наповнення бюджету шляхом донарахування зобов'язань з податків і зборів, використовуючи певні недосконалості податкового законодавства.

   

   Тому радимо спробувати отримати індивідуальну податкову консультацію, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України для захисту своїх прав. Нагадаємо, що контролюючі органи надають безкоштовно консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, наступних за днем ​​отримання такого звернення даним контролюючим органом. Як наслідок, не може бути прийнято до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі.

   

   Джерело: Юридична газета

   Юрій Лец

   Приватна практика

За матеріалами: Блог "buhgalterforever"