Бухгалтерський і податковий облік операцій відступлення права вимоги

До відступлення права вимоги боргу звертаються, як правило, первинні кредитори, які або відвантажили товари (виконали роботи, надали послуги) в борг на тривалий термін, або ж сплатили постачальнику вартість товарів (робіт, послуг), відвантаження яких затримується, а такого кредитору терміново потрібні гроші. Через неврегульованість таких операцій в обліку вдаватися до них потрібно тільки в крайніх випадках. На жаль, з порядком відображення цих операцій в бухгалтерському та податковому обліку у всіх сторін, задіяних у відступлення права вимоги, виникне безліч питань, на які не завжди можна знайти однозначні відповіді.        Цивільне законодавство не забороняє суб'єктам господарських відносин розпоряджатися своїми договірними зобов'язаннями, в результаті чого в зобов'язаннях двох сторін може з'явитися третя сторона.        Так, згідно зі ст. 512 ЦК України, новий кредитор у зобов'язаннях двох сторін може виникати в результаті поступки першим кредитором права вимоги. Як правило, заміна кредитора у зобов'язанні може здійснюватися без згоди боржника. Однак, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, для нового кредитора це може обернутися несприятливими наслідками.        Згідно ч. 3 ст. 656 ЦК України права вимоги можуть виступати предметом договору купівлі продажу.        Податкове тлумачення уступки права вимоги наведено у пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 розд. I НК України, згідно з яким така операція являє собою операцію з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. Цивільне законодавство не містить заборони щодо форми об'єкта боргу в операціях уступки права вимоги. Отже, такими об'єктами можуть бути як грошові кошти, так і майно.        Одним із критеріїв визнання доходу в бухгалтерському обліку є достовірне визначення суми доходу одночасно з визнанням достовірності витрат.        Так, згідно з п. 9 П (С) БО 15, не визнається доходом дохід від реалізації активів у разі обміну одного активу на йому подібний.        Витратами, згідно з П (С) БО 16, визнається або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком його вилучення і розподілу власниками), за умови, що такі витрати можуть бути достовірно визначені.        З вищевикладеного автор статті робить висновок про те, що в бухгалтерському обліку доходом або витратою операцій відступлення права вимоги повинен визнаватися тільки фінансовий результат від проведення такої операції - прибуток (дохід) або збиток (витрати).         Уступка права вимоги і податок на прибуток        Для цілей оподаткування прибутку, відповідно до п. 153.5 ст. 153 розд. III НК України, враховується фінансовий результат від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно правовими договорами.        Звертаємо увагу, що дана норма НК України розглядає тільки грошові варіанти операції уступки права вимоги. Якщо об'єктом поступки вимоги є майно, то такі операції оподатковуються податком на прибуток в загальному порядку.        Грошовими зобов'язаннями третьої особи можуть бути зобов'язання:        - Покупця товарів, робіт, послуг    - Одержувача фінансового кредиту    - Одержувача грошової позики або поворотної фінансової допомоги.        Витрати першого кредитора при першому відступленні зобов'язань визначаються в розмірі:        - Договірної (контрактної) вартості поставлених товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість    - Заборгованості за фінансовими кредитами за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення    - Фактично заборгованості, що відступається за іншими цивільно-правовими договорами.        До складу доходів першого кредитора включається сума коштів або вартість інших активів, отриманих від такого відступлення, а також сума заборгованості, яку погашають, за умови, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами НК України.        Тобто в обмін на передане право грошової вимоги від третьої сторони перший кредитор може отримати від другого кредитора компенсацію у вигляді грошових коштів, інших матеріальних активів і, відповідно, погасити заборгованість боржника.        Норми п. 153.5 ст. 153 розд. III НК України зумовлюють враховувати фінансовий результат операцій відступлення права вимоги і при цьому не забороняють першому кредитору при першому відступленні враховувати негативний фінансовий результат при визначенні об'єкта оподаткування.        Дохід першого кредитора відображається у рядку 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом № 1213 (далі - Податкова декларація), і розшифровується в рядку 03.5 додатка ІД до Податкової декларації.        Витрати першого кредитора відображаються у рядку 06 Податкової декларації та розшифровуються відповідно в рядку 06.4.20 додатка ІВ до Податкової декларації.        Другий кредитор, який набув право вимоги грошового зобов'язання третьої особи, має право розпорядитися набутим правом і отримати дохід:        - Або затребуваності грошового зобов'язання у третьої особи    - Або подальшим продажем (передачею) такого права вимоги наступному особі (наступна поступка права вимоги).        Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), то, згідно з абзацом 3 п. 153.5 ст. 153 розд. III НК України, отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.        Норми абзацу 4 п. 153.5 ст. 153 розд. III НК України забороняють другому кредитору включати у витрати від'ємне значення результату операції уступки права вимоги, що виникає у разі, якщо витрати на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) перевищують доходи від наступного відступлення права вимоги або від виконання вимоги боржником. При цьому, якщо другий кредитор здійснює одночасно інші подібні операції, отримане від'ємне значення від однієї операції не зменшує загальну прибуток, отриманий від здійснення комплексу таких операцій.        У Податкової декларації такий прибуток (позитивний фінансовий результат операції наступного відступлення права вимоги) відображається у рядку 03.6 додатку ІД до Податкової декларації.         Відступлення права вимоги та ПДВ        Податковий кодекс України не містить спеціальної норми про податкові наслідки учасників договорів уступки права вимоги.        А загальні норми НК України не завжди дають однозначну відповідь на виникаючі питання. Це призводить до того, що підходи до оподаткування подібних операцій можуть бути багатоваріантними.        Згідно з пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 розд. V НК України не є об'єктом оподаткування операції:        - Уступки права вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ    - Торгівля за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати , іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції уступки права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.        Таким чином, якщо боргові зобов'язання передаються в обмін на грошові кошти або цінні папери, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.        А ось операції з інкасації боргових вимог та деякі факторингові операції підлягають оподаткуванню ПДВ.        Терміни «Інкасація боргових вимог» і «факторинг» вживалися у Законі про оподаткування прибутку і в Законі про ПДВ. Під інкасацією боргових вимог Закону про оподаткування прибутку розумілися банківські послуги щодо одержання коштів за дорученням клієнта від боржника такого клієнта у рахунок погашення його боргу або акцепту по векселях, чеках, інших розрахункових і товарних документах.        Під факторингом, згідно з нормами п. 1.10 ст. 1 Закону про ПДВ, розумілися всі операції переуступки права вимоги боргу, в тому числі і, власне, факторингові операції. У Податковому Кодексі України ці терміни відсутні.        А це значить, що не всі операції переуступки права вимоги для цілей оподаткування вважаються факторингом.        З точки зору цивільного законодавства, під факторингом розуміється операція передачі грошових коштів однією стороною (фактором) іншій стороні (клієнту) за плату (будь-яким способом, передбаченим договором) (ст. 1077 ЦК України).        Предметом факторингу, тобто об'єктом стягнення боргу, можуть бути виключно права грошової вимоги, а фактором може виступати тільки фінансова установа.        Згідно Закону № 2664 фінансові установи, що надають послуги факторингу, можуть надавати пов'язані з ним послуги обліку грошових вимог, таких, як:        - Надання доручень за виконання боржником свого зобов'язання по грошовим вимогам постачальників товарів (послуг)    - Пред'явлення до оплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені    - Інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.        Таким чином, факторингові операції не є об'єктом оподаткування ПДВ, якщо вони надаються фінансовими установами щодо боргу, об'єктом якого є грошові кошти та боргові інструменти. А якщо об'єктом вимоги виступає інше майно, то така операція, проведена фінансовими установами, підлягає оподаткуванню ПДВ.        Норми пп. 196.1.5 п. 196.1 ст 196 розд. V НК України не розглядають операції передачі боргових зобов'язань в обмін на інше майно, ніж грошові кошти та цінні папери. А отже, такі операції оподатковуються у загальному порядку.        Далі розглянемо податкові наслідки учасників не факторингової операції уступки права вимоги.         Податкові наслідки у сторін договору уступки права вимоги, якщо об'єктом боргу виступають грошові кошти        Платник податку - продавець після поставки товарів, передає за договором уступки права вимоги іншому платнику податку право грошової вимоги від платника податку - отримувача таких товарів. Будемо виходити з того, що такі товари оподатковуються ПДВ у загальному порядку за ставкою 20%.         Облік у першого кредитора        У першого кредитора (продавця товарів) після здійснення операції уступки права вимоги може виникнути питання про розподіл «вхідного» ПДВ. Адже, згідно з пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 розд. V НК України, операція передавання грошової вимоги не обкладається ПДВ.        При поставці товарів первісним кредитором виписується податкова накладна в момент відвантаження товару покупцю-боржнику, в якій нараховується податкове зобов'язання з ПДВ в загальному порядку. А ось операція уступки права вимоги по суті не є ні поставкою товарів, ні постачанням послуг. Тому податковий кредит з ПДВ коригувати не треба, так як товари були використані в оподатковуваних операціях і перший кредитор нарахував по ним податкове зобов'язання.        При відступлення права вимоги новому кредитору переоформляти таку податкову накладну на його ім'я не потрібно, тому що спочатку виписана за першою подією (відвантаження товару) податкова накладна навіть після уступки права вимоги як і раніше є законною підставою для підтвердження податкових зобов'язань у первісного кредитора та податкового кредиту у боржника - покупця товару.        Оскільки відступлення права вимоги за грошові кошти не є об'єктом оподаткування ПДВ, то і податкова накладна на цю операцію не виписується.        А поступка права вимоги і наступне за нею перерахування новим кредитором коштів на оплату уступленного права вимоги служать для первісного кредитора завершальній операцією і не можуть впливати на зміну раніше нарахованих первісним кредитором податкових зобов'язань з ПДВ.        Приклад 1. ТОВ «Альбатрос» відвантажило ТОВ «Буревісник» товар на суму 120 000 грн (у тому числі ПДВ - 20 000 грн) на умовах відстрочки платежу на 6 місяців. Собівартість проданого товару - 75 000 грн.        Через фінансову скруту через 2 місяці ТОВ «Альбатрос» (первісний кредитор) уклало з ТОВ «Фінансист» (новим кредитором), що є фінансовою установою, договір відступлення права грошової вимоги, за якою право вимоги оплати поставки товару відступається новому кредиторові за 110 000 грн. У відповідності з домовленістю новий кредитор перераховує первісному кредиторові обумовлену суму.        ТОВ «Буревісник» (боржник) погашає заборгованість за товар перед новим кредитором (ТОВ «Фінансист») грошовими коштами в сумі 120 000 грн.        Порядок відображення операції уступки права вимоги в бухгалтерському та податковому обліку першого кредитора ТОВ «Альбатрос» наведемо в табл. 1.        Таблиця 1     № п/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік дебет кредит дохід, грн витрати,  грн 1. Відвантаження товару ТОВ "Буревісник" 120 000 361 702 100 000 — 2. Відображення податкового зобов'язання по ПДВ у складі відвантаженого товару 20 000 702 641/ПДВ — — 3. Списання собівартості реалізованого товару 75 000 902 281 — 75 000 4. Поступка права вимоги ТОВ "Фінансист" 110 000 377 361 — — 5. Відображення витрат на різницю між фактичною сумою боргу і сумою його погашення 10 000 949 361 — — 6. Отримання від нового кредитора(ТОВ "Фінансист") засобів в оплату права вимоги, що поступилося 110 000 311 377 110 000* 120 000** Примітки. * Згідно з абзацом 3 п. 153.5 ст. 153 розд. III НК України до складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення. ** Відповідно витрати визнаються в момент визнання доходів, тобто в момент отримання оплати від нового кредитора.         Облік у боржника       У покупця товарів може виникнути питання про право на податковий кредит по тих товарах, оплата вартості яких надійде другому кредитору, тобто товари ці будуть оплачені, але іншому суб'єкту господарювання.         Для відповіді на це питання звернемося до норм п. 198.3 ст. 198 розд. V НК України, згідно з якими одним із критеріїв для віднесення платником податків сум ПДВ до податкового кредиту є наявність договірної вартості придбаних товарів (послуг).         За договором уступки права вимоги грошовий борг за поставлені товари не надійде продавцю таких товарів, а надійде новому кредиторові.         Але це не означає, що договірна вартість товарів відсутній або товар отримано без компенсації його вартості. Тому автор статті вважає, що ніяких податкових наслідків для покупця товарів після проведення операції уступки права вимоги виникати не повинно.         Використовуючи дані прикладу 1, покажемо порядок відображення операції уступки права вимоги в бухгалтерському та податковому обліку у покупця товару ТОВ «Буревісник» в табл. 2.         Таблиця 2     № п/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік дебет кредит доход, грн витрати,  грн 1. Отримання товару від ТОВ "Альбатрос" 100 000 281 631 — — 2. Відображення суми податкового кредиту по ПДВ у складі вартості отриманого товару 20 000 641/ПДВ 631 — — 3. Отримання повідомлення про заміну кредитора і внесення відповідних записів в обліку 120 000 631 685 — — 4. Погашення заборгованості за товар перед новим кредитором(ТОВ "Фінансист") 120 000 685 311 — —         Облік у нового кредитора       У другого кредитора в договорі відступлення права грошової вимоги податкових наслідків щодо ПДВ немає, так як його дії не асоціюються з поставкою товарів.         Використовуючи дані прикладу 1, покажемо порядок відображення операції уступки права вимоги в бухгалтерському та податковому обліку у нового кредитора ТОВ «Фінансист» в табл. 3.         Таблиця 3     № п/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік дебет кредит дохід, грн витрати,  грн 1. Відображення заборгованості, що виникла в результаті поступки права вимоги 110 000 377 685 — — 2. Відображення доходу від придбання права вимоги зобов'язання нижче номінала 10 000 377 733 _ — 3. Перерахування первинному кредиторові(ТОВ "Альбатрос") засобів в оплату права вимоги, що поступилося 110 000 685 311 — — 4. Вступ грошових засоби від боржника(ТОВ "Буревісник") в погашення заборгованості за товар 120 000 311 377 10 000* — Примітки. * У складі доходу відображається лише прибуток від операції з відступлення права вимоги. Дохід визначається за датою перерахування коштів за аналогією з первісним кредитором, для якого датою визнання доходів і витрат з відступлення права вимоги, згідно з абзацом 3 п. 153.5 ст. 153 разд.III НК України, є саме дата перерахування коштів.         Податкові наслідки сторін договору відступлення права вимоги, в якому об'єктом боргу виступають товари       Такі договори, в яких об'єктом вимоги боргу виступають товари, можуть зустрічатися в практиці господарських відносин, оскільки цивільне законодавство не забороняє укладення подібних договорів.         Однак механізм обліку податкових наслідків операцій відступлення права вимоги законодавчо не прописаний, тобто не врегульовано належним чином.         Відповідно деякі податкові підходи до оподаткування таких операцій можуть виявитися суперечливими. У той же час, згідно з п. 56.21 ст. 56 гл. 4 розд. II НК України, відсутність прямих норм в НК України щодо оподаткування окремих операцій, що викликають конфлікт інтересів, дає підставу платнику податків вибирати більш прийнятний для нього варіант оподаткування.         Облік у першого кредитора        У першого кредитора (потенційного покупця товарів), який сплатив авансом договірну вартість товарів продавцю, право на податковий кредит виникає згідно п. 198.2 ст. 198 розд. V НК України. В цей же час у продавця таких товарів, що отримав передоплату, виникає податкове зобов'язання з ПДВ за правилом першої з двох подій - оплати або відвантаження (п. 187.1 ст. 187 розд. V НК України).        В результаті проведення операції уступки вимоги перший кредитор, який оплатив вартість товарів авансом, такі товари не отримає. Отже, такий невдалий покупець втрачає право на податковий кредит. А ось підходи до вилучення суми такого податкового кредиту можуть бути різні.        Підхід перший, запропонований податковими органами на сайті Єдиної бази податкових знань. Одним їх критеріїв для виникнення права на податковий кредит, відповідно до п. 198.3 ст. 198 розд. V НК України, є придбання товарів для їх подальшого використання у господарській діяльності. А якщо товари платником ПДВ не будуть отримані, то і в господарській діяльності вони не будуть використані, тому платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з вартості таких товарів.        Однак, згідно з п. 198.5 ст. 198 розд. V НК України, податкове зобов'язання нараховується після того, як товари починають використовуватися не у господарській діяльності, а значить, такі товари повинні бути отримані фактично. Тому застосування цієї норми в нашій ситуації некоректно.        Підхід другий. У разі коли поставка товарів скасовується після оплати їх вартості, вважається, що об'єкт оподаткування відсутній, так як об'єкт оподаткування завжди пов'язаний з поставкою товарів, послуг.        Відповідно відсутнє право на податковий кредит, тому податковий кредит, пов'язаний з передоплатою, підлягає сторнуванню.        Однак Порядком № 1002 прописаний механізм сторнування податкового кредиту лише у випадках, пов'язаних з виправленням помилок у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і розподілом податкового кредиту (п. 1 та п. 11.10).        Інших випадків, коли податковий кредит підлягає сторнуванню, Порядок № 1002 не містить.        Підхід третій. Аналогічний коректуванню кількісних показників до податкової накладної, виписаної на суму передоплати, якщо позиції фактично поставлених товарів відрізняються від зазначених у такій податковій накладній.        Такий підхід більш підходить для подібного роду операцій. Виписує таке коригування продавець товарів (у нашому випадку - третя сторона договору відступлення права вимоги).        Приклад 2. ТОВ «Альбатрос» оплатило авансом ТОВ «Буревісник» суму 120 000 грн (у тому числі ПДВ - 20 000 грн) за подальшу поставку товару (на цю ж суму)    ТОВ «Альбатрос» (первісний кредитор) передає ТОВ «Фінансист» (новому кредитору) право одержати товар від ТОВ «Буревісник» за договором уступки права вимоги. У результаті проведення такої операції на поточний банківський рахунок ТОВ «Альбатрос» надходять кошти від ТОВ «Фінансист», а ТОВ «Фінансист» отримує від ТОВ «Буревісник» товари вартістю 120 000 грн (у тому числі ПДВ - 20 000 грн).        Порядок відображення операції уступки права вимоги в бухгалтерському та податковому обліку першого кредитора ТОВ «Альбатрос» наведемо в табл. 4.        Таблиця 4     № п/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік дебет кредит дохід, грн витрати,  грн 1. Перерахування передоплати ТОВ "Буревісник" за товар 120 000 371 311 — — 2. Відображення суми податкового кредиту по ПДВ у складі суми виданого авансу 20 000 641/ПДВ 644 — — 3. Укладення договору поступки права вимоги з ТОВ "Фінансист" 120 000 377 371 — — 4 Сторнирование податкового кредиту після отримання розрахунку коригування до податкової накладної, виписаної на суму передоплати -20 000 641/ПДВ 644 — — 5 Отримання грошових коштів від ТОВ "Фінансист" за договором поступки права вимоги 120 000 311 377 — —         Облік у продавця товарів      У продавця товарів податкові зобов'язання виникають за датою отримання ним передоплати від першого кредитора (потенційного покупця).        В результаті відступлення права вимоги поставка товарів першому кредитору скасовується, а буде проводитися другому кредитору.        Згідно з п. 185.1 ст. 185 розд. V НК України об'єктом оподаткування вважається поставка товарів, а у продавця товарів податкові зобов'язання по відношенню до покупцеві, (першому кредитору) втрачають ознаки поставки, але з'являються по відношенню до одержувача товарів (другому кредитору).        Однак у Порядку № 1002 відсутній механізм сторнування податкових зобов'язань у випадках, не пов'язаних з виправленням помилок.        У цій ситуації найбільш доречним варіантом є складання коригування кількісних показників до тієї податкової накладної, яка була виписана на дату отримання передоплати від першого кредитора.        При цьому податкова накладна повинна бути виписана на ім'я фактичного одержувача товарів (на ім'я другого кредитора).        Тут же виникає питання: а на яку дату виписується така податкова накладна?        Так як фактична поставка здійснюється в рахунок грошових коштів, сплачених першим кредитором, то, на думку автора, така накладна повинна виписуватися одночасно з випискою коректування.        Використовуючи дані прикладу 2, покажемо порядок відображення операції уступки права вимоги в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Буревісник» в табл. 5. Припустимо, що собівартість товару, що продається склала 75 000 грн.        Таблиця 5      № п/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік дебет кредит дохід, грн витрати, грн 1. Отримання передоплати від ТОВ "Альбатрос" 120 000 311 681 — — 2. Відображення суми податкового кредиту по ПДВ у складі суми виданого авансу 20 000 643 641/ПДВ — — 3 Отримання повідомлення про заміну кредитора і внесення відповідних записів в обліку 120 000 681 681 — — 4 Відображення операції відвантаження товарів "ТОВ Фінансист" 120 000 361 702 100 000 — 5 Відображення податкових зобов'язання по ПДВ у складі відвантаженого товару 20 000 702 641/ПДВ — — 6 Списання собівартості реалізованого товару 75 000 902 281 — 75 000 7 Складання розрахунку коригування до податкової накладної, виписаної на суму отриманої передоплати від ТОВ "Альбатрос"(зі знаком мінус) -20 000 643 641/ПДВ — — 8. Залік заборгованостей 120 000 681 361 — —         Облік у нового кредитора        У другого кредитора - фактичного одержувача товарів за договором уступки права вимоги податкові наслідки пов'язані з одержанням ним права на податковий кредит.        З одного боку, податкова накладна, виписана продавцем товарів, дає отримувачу товарів право на податковий кредит, якщо такі товари будуть їм використовуватися у господарській діяльності в оподатковуваних операціях.        Однак, згідно з п. 198.3 ст. 198 розд. V НК України, важливим критерієм для отримання права на податковий кредит є наявність договірної вартості отримуваних товарів.        А згідно з пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 розд. I НК України операція відступлення права вимоги може здійснюватися з компенсацією вартості боргу кредитору і без такої компенсації.        У цьому зв'язку думку автора зводиться до наступного. Якщо відступлення права вимоги здійснюється з проведенням попередньої чи наступної компенсації вартості боргу першому кредитору, то можна говорити про наявність договірної вартості таких товарів, а отже, право на податковий кредит у другого кредитора є.        Якщо у другого кредитора немає фактичних витрат на придбання у першого кредитора права вимоги боргу третьої особи (відсутня компенсація вартості отриманого права вимоги), то вважається, що товари другому кредитору отримані безкоштовно. А відсутність договірної вартості отримуваних товарів не дає одержувачу таких товарів права на податковий кредит.        Використовуючи дані прикладу 2, покажемо порядок відображення операції уступки права вимоги в бухгалтерському та податковому обліку другому кредитору ТОВ «Фінансист» в табл. 6.        Таблиця 6     № п/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік дебет кредит дохід, грн витрати, грн 1. Відображення заборгованості, що виникла в результаті поступки права вимоги 120 000 377 681 — — 2. Перерахування первинному кредиторові (ТОВ "Альбатрос") засобів в оплату права вимоги, що поступилося 120 000 681 311 — — 3. Оприбутковування товарів від ТОВ "Буревісник" 100 000 281 631 — — 4. Відображення суми податкового кредиту згідно податкової накладної, виписаної ТОВ "Буревісник" 20 000 641/ПДВ 631 — — 5. Залік заборгованостей 120 000 631 377 — —       Список використаних документів         ЦК України - Цивільний кодекс Україн     ПК України - Податковий кодекс Україн     Закон № 2664 - Закон України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг     Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (втратив чинність частково)     Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (втратив чинність)     Порядок № 1002 - Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002     Наказ № 1213 - Наказ Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства     П (С) БО 15 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.1999 р. № 29     П (С) БО 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999 р. № 318         Остапенко Наталья     Експрес Аналіз № 50 (Грудень 2012)

За матеріалами: www.consult.kharkov.ua