Незважаючи на те що підходи до нарахування зносу на бібліотечні фонди змінилися ще три роки тому, запитання стосовно цього виникають щороку. Причина тому — нечітко виписані норми в Інструкції № 64 щодо нарахування зносу. І найактуальніше запитання: як нараховувати знос — на кожен документ окремо чи за груповим обліком? Спробуємо розібратися
Передусім визначимося, що таке бібліотечні фонди та як їх обліковують у бухгалтерії та безпосередньо в бібліотеці.
Бібліотечні фонди як об’єкт обліку
Бібліотечним фондом називають упорядковане зібрання документів, що зберігаються в бібліотеках (ст. 1 Закону про бібліотеки). За актуальністю та ступенем використання бібліотечні фонди класифікують на основний фонд і обмінний. Основні бібліотечні фонди якраз і обліковують на балансі бюджетних установ і бібліотек. До бібліотечного фонду належать: наукова, художня та навчальна література, спеціальні види літератури й інші видання.
Основні документи, що регулюють порядок обліку бібліотечних фондів та відображення в бухгалтерському обліку операцій із ними, — Інструкція № 22 та Інструкція № 64. Окрім того, як зазначає Мінкультури в листі від 30.08.2012 р. № 221/7-5/53-12, поки що діє й Інструкція № 521, котра визначає порядок вилучення застарілих та ветхих видань.
Облік бібліотечних фондів можна поділити на бухгалтерський, сумарний та індивідуальний. Перший здійснює бухгалтерія в облікових регістрах, а інші — бібліотека. З’ясуємо, що буде об’єктом обліку для кожного виду обліку.
Бухгалтерський облік бібліотечних фондів
Бібліотечні фонди належать до інших необоротних матеріальних активів, для обліку яких призначено субрахунок 112 «Бібліотечні фонди». На зазначеному субрахунку обліковують бібліотечні фонди, незалежно від вартості окремих примірників книг.
Бібліотечні фонди оприбутковують за вартістю придбання. Згідно з п. 1.20 Інструкції № 64, облік необоротних активів, у т.ч. і бібліотечних фондів здійснюють у повних гривнях, без копійок. Суми копійок, сплачених за придбання необоротних активів у поточному році, відносять на видатки установи.
Облік бібліотечних фондів бухгалтерія здійснює в «Інвентарній картці групового обліку основних засобів в бюджетних установах» типової форми № ОЗ-9 (бюджет). Як випливає з положень Наказу № 125/70, для обліку бібліотечних фондів відкривають одну картку, у якій ведуть облік у вартісному вираженні загальною сумою.
Сумарний та індивідуальний облік бібліотечних фондів
Об’єктами обліку бібліотечних фондів за п. 3.1 Інструкції № 22 є:
видання: книги, брошури; аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки; журнальні видання, газетні видання;
аудіовізуальні документи: фонодокументи; відеодокументи; кінодокументи; фотодокументи; документи на мікроформах;
електронні видання.
Основними одиницями обліку всіх видів документів, які включені в бібліотечний фонд (крім газет), є назва та примірник (п. 3.2 Інструкції № 22).
Облік книг і брошур поділяють на сумарний та індивідуальний.
Сумарний облік книг і брошур здійснюють відділи комплектування бібліотек на підставі супровідних документів (рахунок-фактура, опис, накладна, реєстр, акт тощо). Для сумарного обліку призначена «Книга сумарного обліку бібліотечного фонду», яка включає три розділи: «Надходження до фонду»,«Вибуття з фонду», «Підсумки руху фонду».
В умовах централізованої бібліотечної системи ведуть загальну книгу сумарного обліку на весь єдиний фонд й окремі книги обліку на фонди кожного структурного підрозділу центральної бібліотеки та бібліотек-філій, де містяться відомості про передання документів до них із відділу комплектування й обробки (п. 4.5 Інструкції № 22). Після взяття книг та брошур на сумарний облік відділ комплектування передає супровідні документи на них до бухгалтерії бібліотеки (п. 4.7 Інструкції № 22).
Індивідуальний облік книг і брошур здійснюють відділи комплектування та відділи-фондоутримувачі (бібліотеки-філії ЦБС). Для цього кожному примірнику присвоюють інвентарний номер (п.п. 4.8–4.9 Інструкції № 22). Такий облік зазвичай ведуть в Інвентарній книзі, форму якої наведено в додатку 4 до Інструкції № 22. Бібліотеки, які здійснюють індивідуальний облік бібліотечного фонду за іншими формами (обліковий каталог, описи тощо), мають право зберегти існуючий порядок індивідуального обліку.
Отже, об’єкт бухгалтерського обліку — бібліотечний фонд (якому присвоюють один номенклатурний номер), а не кожен документ.
Знос бібліотечних фондів: як нараховувати На бібліотечні фонди, що знаходяться на балан-
сі бюджетних установ, як і на інші необоротні матеріальні активи, нараховують знос у розмірі 50% первісної вартості під час видачі в користування (абз. 2 п. 7.7 Інструкції № 64). А решту 50% нараховують у місяці їхньої ліквідації (списання з балансу).
Знос нараховують у повних гривнях без копійок, округлюючи суми зносу до гривні (50 копійок і більше — до гривні, а менше — відкидаємо). На це вказує Держказначейство в листі від 09.03.2010 р. № 15-04/502-4166.
Відповідно до п. 1.21 Інструкції № 64, книги, посібники й інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за груповим обліком і номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт.
Тому Держказначейство в листі від 27.05.2010 р. № 15-04/1239-9217 підкреслює, що знос на бібліотечні фонди слід нараховувати також за груповим обліком.
Приклад
Бюджетна установа в грудні 2012 року придбала за кошти спецфонду книги для поповнення бібліотечних фондів на суму 1121 грн (без ПДВ), які відразу було передано до бібліотеки установи. Оплата — по факту отримання.
Бухгалтерія повинна оприбуткувати бібліотечні фонди та відобразити їхню передачу в користування, а саме внести записи до:
- меморіального ордеру № 6 за дебетом субрахунку 112 та кредитом 675 на суму 1121 грн. Одночасно другий запис: Дт 811 Кт 401;
- меморіального ордера № 17 за дебетом 401 та кредитом 132 — 561 грн (1121 грн х 50%, з округленням).
Знос нараховують у «Відомості нарахування зносу на основні засоби» типової форми № ОЗ-12 (бюджет), форму якої затверджено Наказом № 125/70. Саме її Держказначейство рекомендує використовувати під час нарахування зносу й на інші необоротні матеріальні активи (див. лист від 23.04.2010 р. № 15-04/899-7100).
Відповідні записи заносять і до «Інвентарної картки групового обліку основних засобів в бюджетних установах» типової форми № ОЗ-12 (бюджет).
Знос не нараховують на такі об’єкти з невизначеним строком корисного використання, як: об’єкти пам’ятки культурної спадщини національного чи місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; унікальні документи Національного архівного фонду України; які внесені (підлягають внесенню) до Дер-
жавного реєстру національного культурного надбання та зберігаються в бібліотеках відповідно до Закону про архівний фонд тощо (лист Держказначейства від 04.08.2010 р. № 17-04/1958-14531). Тобто якщо бібліотечні фонди належать до цінних, рідкісних документів, що включені в Державний реєстр національного культурного надбання України, то на них знос не нараховують.
Наталія БОНДАРЕНКО,
начальник відділу звітності
та бухгалтерського обліку
операцій із виконання бюджетів —
головний бухгалтер
Управління ДКСУ в м. Красний Лиман
Донецької області
Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про бібліотеки — Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.1995 р. № 32/95-ВР.
2. Закон про архівний фонд — Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.1993 р. № 3814-ХІІ.
3. Інструкція № 64 — Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства України від 17.07.2000 р. № 64.
4. Наказ № 125/70 — наказ Держкомстату України, Головного управління Держказначейства України «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання» від 02.12.1997 р. № 125/70.
5. Інструкція № 22 — Інструкція з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, затверджена наказом Мінкультури від 03.04.2007 р. № 22.
6. Інструкція № 521 — Інструкція про порядок виключення застарілих за змістом і ветхих видань і матеріалів із бібліотечних і довідково-інформаційних фондів, затверджена наказом Мінкультури СРСР від 18.07.1978 р. № 521.
Немає коментарів:
Дописати коментар