Чи потрібно подавати статотчета, якщо підприємство не поінформували, що воно включено у відповідну вибірку респондентів? Які правила проведення перевірок органами статистики? Яка відповідальність респондентів за порушення порядку подання статзвітності і т. д.
Хто такі респонденти
Нагадаємо, що правові відносини у сфері держстатистики, в тому числі організаційні принципи подання статзвітності, регулюються Законом № 2614.
У відповідності з ним респонденти зобов'язані безкоштовно, в повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені терміни подавати органам держстатистики достовірну статистичну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку (ст. 18 Закону № 2614) .
Респондент - особа або сукупність осіб, які підлягають статистичному спостереженню в установленому законодавством порядку:
● юридичні особи;
● відокремлені підрозділи юридичних осіб, які знаходяться на території України;
● відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за межами України;
● фізичні особи, незалежно від їх громадянства, які перебувають на території України, або сукупності таких осіб;
● фізичні особи, які є громадянами України і перебувають за її межами, або сукупності таких осіб.
Склад, обсяги та методологія розрахунків показників, адреси і строки подання статистичної інформації, зазначені у звітно-статистичній документації, є обов'язковими для всіх респондентів і не можуть бути змінені без відповідного дозволу органів держстатистики.
Як сказано в листі Держкомстату від 06.06.2008 р. № 14/2-35/81 органи держстатистики керуючись Законом № 2614, визначають територіальні переліки звітуючих одиниць для кожного конкретного статистичного спостереження у відповідності з його метою, предметом, одиницею обстеження та обраного методу спостереження .
Далі у листі йдеться: «якщо суб'єкт господарювання (підприємство) був визначений респондентом державного статистичного спостереження та отримав від територіальних органів держстатистики бланк відповідної форми звітності або повідомлення про необхідність її надати, вимога органів держстатистики повинно бути виконано. При цьому в разі відсутності даних для заповнення тієї чи іншої форми, відповідний бланк повинен містити позначку про це і бути підписаний керівником або іншою відповідальною особою суб'єкта господарювання (підприємства) ».
В доповнення до листа наведемо, на наш погляд, цікаву і важливу інформацію про те, хто і як потрапляє в число «щасливих» респондентів.
Є таке Положення про Реєстр статистичних одиниць та формування основ вибірки сукупностей одиниць статистичних спостережень за діяльністю підприємств, затверджене наказом Держкомстату України від 16.12.2009 р. № 481, яка визначає порядок формування та ведення Реєстру статистичних одиниць (далі - РСЕ). Саме РСЕ використовується як реєстр респондентів статистичних спостережень.
До статистичних одиницям, щодо яких ведеться збір інформації та які враховуються в РЕС, відносяться: підприємство, група підприємств, одиниця за видом економічної діяльності, місцева одиниця і місцева одиниця за видом економічної діяльності.
Якщо одиниця на протязі двох останніх років не здійснює економічної діяльності: не має найманих працівників чи не здійснює реалізацію продукції, робіт, послуг за даними форм державних статистичних спостережень (включаючи фінансову звітність) та адміністративних джерел, вона є «сплячою» в статистичному сенсі.
Якщо для одиниці більше двох останніх років виконуються ті ж самі умови, що й для «сплячої», вона є «мертвою» в статистичному сенсі.
Підприємство, як статистична одиниця, є активною одиницею, якщо воно здійснює економічну діяльність: має найманих працівників або здійснює реалізацію продукції, робіт, послуг за даними форм державних статистичних спостережень (включаючи фінансову звітність) або адміністративних джерел.
Тобто з підприємств в число респондентів потрапляють активні одиниці, відбір яких ведеться на підставі РСЕ, оскільки він служить, в тому числі, джерелом даних для формування генеральних сукупностей (основ вибірки) одиниць статистичних спостережень.
При цьому до складу РСЕ входить статистичний реєстр підприємств і статистичний реєстр фізичних осіб - підприємців.
Зауважимо, що згідно зі ст. 10 Закону № 2614 Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) є основою для проведення статистичних спостережень, оскільки він забезпечує єдиний державний облік та ідентифікацію юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. І відбір одиниць статистичних спостережень здійснюється з використанням даних з ЄДРПОУ.
Отже, підіб'ємо підсумок. Статзвітність зобов'язані подавати ті юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які пройшли успішний відбір в порядку, встановленому законодавством, потрапили в число респондентів і відповідним чином повідомлені про це.
До слова, Держкомстат у листі від 15.03.2006 р. № 18-14/64, що стосується подання статзвітності фізичними особами - підприємцями, ще раз наголосив: органи держстатистики самостійно вибирають джерело статистичної інформації і забезпечують респондентів звітно-статистичною документацією, що включає в себе форми звітності, інструкції щодо їх заповнення, анкети, переписні (опитувальні) листи, інші статистичні формуляри, які надсилаються супровідними листами на адресу респондентів!
Порядок подання статзвітності
Як ми вже згадували, відповідно до Закону № 2614 респонденти зобов'язані безкоштовно, в повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені терміни подавати органам держстатистики достовірну статистичну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку. При цьому склад, обсяги та методологія розрахунків показників, адреси і строки подання статистичної інформації, зазначені у звітно-статистичній документації, є обов'язковими для всіх респондентів і не можуть бути змінені без відповідного дозволу органів держстатистики.
Разом з тим Порядком № 521, регулює, зокрема, відносини органів держстатистики з респондентами, встановлені вимоги до звітно-статистичної документації, в тому числі й обов'язкові реквізити для форм статистичної звітності.
Підставою для перегляду звітно-статистичної документації може бути:
● введення нової звітно-статистичної документації, необхідної для проведення державних статистичних спостережень;
● скасування звітно-статистичної документації, викликана втратою актуальності статистичної інформації, зміною її джерел, термінів і періодичності складання, упорядкуванням форм державних статистичних спостережень, переведенням їх до складу звітності, яка пов'язана із збиранням та використанням адміністративних даних, і т. п.;
● внесення змін до звітно-статистичну документацію, зумовлене необхідністю запровадження нових міжнародних стандартів, удосконалення статистичної методології, усунення дублювання даних, впровадження форм державних статистичних спостережень, придатних для застосування новітніх засобів збору і обработ інформації і т. п.
Перегляд звітно-статистичної документації здійснюється шляхом проведення щорічної інвентаризації або в разі потреби протягом міжінвентаризаційний період. Інформація щодо результатів інвентаризації розміщується на веб-сайті Держкомстату.
Звертаємо увагу: вимоги до звітно-статистичної документації, зокрема, до її реквізитами наведені в розділі 3 Порядку № 521.
Важливо! За результатами перегляду звітно-статистичної документації щорічно в строки, визначені планом державних статистичних спостережень, формується та оприлюднюється на веб-сайті Держкомстату Загальний табель (перелік) форм державних статистичних спостережень і Альбом форм державних статистичних спостережень.
Ви можете ознайомитися із Загальним табелем (переліком) форм державних статистичних спостережень на 2013 рік, затвердженим наказом Держстату України від 28.12.2012 р. № 547. Терміни подання статистичної звітності передбачені безпосередньо в самих формах цієї звітності.
Проведення перевірок органами держстатистики
У відповідності зі ст. 13 Закону № 2614 органи держстатистики, зокрема, має право:
● вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних та статистичних даних, поданих респондентами. Для цього в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері статистики, органи статистики мають право застосовувати метод безпосереднього відвідування виробничих, службових та інших приміщень, ділянок тощо юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також фізичних осіб - підприємців ;
● вимагати від респондентів внесення виправлень до статистичної звітності, інших статистичних формулярів у разі виявлення приписок та інших перекручень первинних та статистичних даних. При невиконанні цієї вимоги у визначені строки органи держстатистики можуть самостійно вносити зазначені виправлення з наступним повідомленням про це респондентів;
● подавати правоохоронним органам пропозиції щодо притягнення винних у порушенні вимог цього Закону посадових осіб та фізичних осіб - підприємців до відповідальності, передбаченої законами;
● розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати штрафи.
Проведення перевірок достовірності звітних даних органами держстатистики здійснюється відповідно до Порядку № 186, який поширюється також і на фізичних осіб - підприємців.
У контексті Порядку № 186 об'єктом перевірки виступає стан первинного обліку і статистичної звітності, первинні та статистичні дані (інформація, що міститься в бланках первинного обліку, формах звітності, інших статистичних формулярах, необхідних для проведення статистичних спостережень), відповідність нормативних та установчих документів респондента відомостям з ЄДРПОУ.
Види перевірок перераховані в розділі 2 Порядку № 186:
● тематичні перевірки проводяться за однією або декількома формами звітності однієї галузі статистики з одночасною перевіркою документів первинного обліку і даних статистичних спостережень;
● комплексні перевірки проводяться за двома і більше областям статистики і відповідно за декількома формами звітності;
● повторні перевірки проводяться протягом року з часу попередньої перевірки по одній або декількома формами звітності, які вже перевірялися, або за розширеним переліком форм з метою контролю усунення встановлених попередньою перевіркою недоліків та вивчення поточного стану обліку і звітності, а також достовірності первинних та статистичних даних ;
● спільні перевірки (тематичні, комплексні, повторні) проводяться органами держстатистики спільно з іншими уповноваженими на це контролюючими органами: органами ДПС, митними органами, органами державного казначейства, органами державної контрольно-ревізійної служби в межах їх компетенції.
Права та обов'язки перевіряючих встановлені розділом 3 Порядку № 186.
Зокрема, перевіряльники зобов'язані:
● дотримуватися вимог Конституції України, Законів України «Про державну статистику», «Про державну службу», інших нормативно-правових актів та цього Порядку;
● пред'являти суб'єкту перевірки доручення на проведення перевірки;
● проводити перевірку відповідно до програми, затвердженої керівником органу держстатистики, яка організовує дану перевірку;
● дотримуватися принципів законності, об'єктивності та доказовості результатів перевірки;
● детально відображати в акті перевірки виявлені факти недостовірності первинних і статистичних даних, обставини та причини їх допущення;
● приймати від суб'єктів перевірки надані ними письмові пояснення, обгрунтування та заяви щодо результатів перевірки і долучати їх до матеріалів перевірки;
● складати за результатами перевірки акт у двох примірниках, підписувати їх і знайомити з ними суб'єкта перевірки;
● залишати суб'єкту перевірки один примірник підписаного перевіряючими та суб'єктом перевірки акта;
● долучати в разі незгоди суб'єкта перевірки з фактами, викладеними в акті, надані суб'єктом перевірки письмові зауваження до нього, які є невід'ємною частиною матеріалів перевірки;
● складати в усіх випадках відмови суб'єкта перевірки допускати перевіряючих до виробничих службові та інші приміщення, надавати їм необхідну інформацію, документацію, у разі невиконання або неналежного виконання суб'єктом перевірки інших законних вимог перевіряючих складати акт про відмову виконувати вимоги перевіряючих із зазначенням у ньому дати, часу , місця та реквізитів суб'єкта перевірки, який вчинив протиправні дії, з подальшим невідкладним повідомленням про це керівництва органу держстатистики для застосування заходів, передбачених чинним законодавством, з метою усунення перешкод у проведенні перевірки.
Права суб'єкта перевірки перераховані в п. 4.1 Порядку № 186. До них, зокрема, відноситься право оскарження при необхідності дій перевіряючих безпосередньо у керівника відповідного органу держстатистики або в судовому порядку.
При цьому такий суб'єкт перевірки зобов'язаний:
● допускати перевіряючих до проведення перевірки за наявності в них відповідного доручення;
● забезпечувати умови, необхідні для проведення ними перевірки, та сприяти її належній організації;
● своєчасно надавати пояснення та обгрунтування щодо об'єкта перевірки;
● знайомитися з актом перевірки та підписувати два примірники документа;
● вносити при виявленні приписок та інших перекручень первинних та статистичних даних відповідні виправлення до статистичної звітності та ін;
● вживати невідкладних заходів щодо усунення виявлених при перевірці порушень.
Відповідно до п. 5.1 Порядку № 186 суб'єкта перевірки, який підлягає перевірці, попереджають про це в письмовому вигляді не пізніше, ніж за 3 календарних дні до початку перевірки. У повідомленні про проведення перевірки зазначаються:
● посади, ПІБ осіб, які здійснюватимуть перевірку;
● вид перевірки;
● програма перевірки.
Перед початком перевірки перевіряючі пред'являють суб'єкту перевірки доручення на проведення перевірки та особисті службові посвідчення, вивчають загальні умови праці та організацію ведення суб'єктом перевірки первинного обліку і заповнення форм звітності.
При перевірці достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органи держстатистики, з'ясовують в тому числі, чи представляє суб'єкт перевірки відповідні форми звітності, інші статистичні формуляри за передбаченими в них адресами, аналізують причини їх несвоєчасного подання або подання не в повному обсязі, не за встановленою формою і т. д.
Згідно з п. 6.1 Порядку № 186 за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується перевіряючими та суб'єктом перевірки, один з примірників якого залишається йому під розписку. В акті необхідно вказати характер виявлених порушень (постійний, випадковий). Також у ньому залежно від виявлених недоліків надаються рекомендації щодо усунення виявлених порушень.
Якщо суб'єкт перевірки не згоден із фактами, викладеними в акті, він протягом 3 робочих днів після ознайомлення з актом і його підписання надає аргументовані письмові зауваження про нього. Ці зауваження повинні бути розглянуті посадовими особами органів держстатистики, які проводили перевірку протягом 5 робочих днів з дня надходження таких зауважень. Результати розгляду викладаються в окремій довідці. І зауваження, і довідка про результати їх розгляду додаються до акта перевірки та є його невід'ємною частиною.
Реалізація матеріалів за результатами перевірок проводиться за правилами розділу 7 Порядку № 186.
Так, при виявленні в ході перевірки фактів незабезпечення належного стану первинного обліку і статистичної звітності, ненадання органам держстатистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за встановленою формою або із запізненням керівник органу держстатистики вживає заходів по залученню винних посадових осіб суб'єкта перевірки до відповідальності згідно з чинним законодавством України.
У разі виявлення порушень у формах звітності, інших статистичних формулярах посадові особи органів держстатистики мають право подавати пропозиції органам прокуратури про притягнення винних до відповідальності згідно з чинним законодавством. Матеріали перевірки передаються органам прокуратури не пізніше 10 робочих днів після завершення перевірки і підписання акта перевірки перевіряючими та суб'єктом перевірки або складення акта про відмову у виконанні суб'єктом перевірки законних вимог перевіряючих.
Виправлення статистичної звітності
Ми вже говорили, що у відповідності зі ст. 13 Закону № 2614 у разі виявлення приписок та інших перекручень первинних та статистичних даних органи держстатистики вправі вимагати від респондентів внесення виправлень до статзвітність, інші статистичні формуляри. При невиконанні цієї вимоги у визначені строки органи держстатистики можуть самостійно вносити зазначені виправлення з наступним повідомленням про це респондентів.
Підприємства, в статистичних звітних даних яких виявлені приписки та інші перекручення, вносять виправлення у звіти та в усі взаємопов'язані показники інших звітів незалежно від того, хто встановив наявність приписок та інших перекручень у звітах, і подають виправлені звіти статистичним органам і всім адресатам, яким були спрямовані недостовірні дані. При цьому в звіті потрібно зробити відповідну примітку про причини зміни даних.
Підставою для внесення підприємствами виправлень у звіти є акти перевірок, рішення, накази, повідомлення, отримані від органів держстатистики, інших органів, які при здійсненні своїх функцій контролю виявили приписки та інші перекручення в госстатотчетності.
Докладно з порядком виправлення звітних статистичних даних можна ознайомитися в Інструкції № 94.
Адміністративна відповідальність за порушення порядку подання статзвітності
Згідно вимогам, викладеним у ст. 20 Закону № 2614, відповідальність за порушення законодавства про державну статистику несуть винні особи відповідно до законів.
Так, відповідно до ст. 1863 КпАП неподання (несвоєчасне подання) органам держстатистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання відомостей недостовірних, не в повному обсязі, не за встановленою формою та інші порушення тягнуть за собою накладення на посадових осіб підприємства та приватних підприємців штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (за повторне порушення - від 15 до 25 НМДГ).
Розглядати справи про адміністративні порушення і накладати відповідні стягнення має право керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері статистики та його заступники, керівники органів держстатистики в АРК, областях, районах і містах та їх заступники (ст. 2443 КпАП).
Тобто органам статистики не потрібно звертатися в судові органи, оскільки вони правомочні карати винних у порушенні самостійно.
Разом з тим, відповідно до ст. 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення відповідного правопорушення, а при триваючому порушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду.
Звертаємо увагу на такі важливі аспекти.
1. Оскільки порушення, пов'язані з ненаданням статистичної звітності, підвідомчі органам держстатистики (а не судам), значить на них вищенаведена норма поширюється в повній мірі.
2. Неподання статистичної звітності не є триваючим правопорушенням, отже, до нього застосовується термін давності, рівний двом місяцям з дня вчинення правопорушення (неподання звітності).
Визначення поняття «триваюче правопорушення» в чинному законодавстві відсутня, але суть його можна вловити з окремих роз'яснень держорганів: наприклад, зі змісту листа Мін'юсту від 01.12.2003 р. № 22-34-1465 та листи Мінпраці від 28.08.2002 р. № 06 / 2-4/196.
3. Порядок обчислення строків викладено в статтях 253, 254 ЦКУ. І згідно з ч. 3 ст. 254 ЦКУ термін, визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Протягом же строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати. Наприклад, якщо протягом зазначеного 2-місячного строку починається 7 лютого, то він закінчується 7 квітня. Значить, 8 квітня вже немає підстав для притягнення винної особи до відповідальності за ненадання відповідних статистичних форм.
Звертаємо також вашу увагу на лист Держкомстату від 27.10.2009 р. № 19-14/273, в якому зазначено ось що.
Правовою основою державної статистичної діяльності є Конституція України, Закон № 2614, Положення про Державний комітет статистики України, затверджене постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 924, інші закони України та нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері статистики.
Відповідно до Закону № 2614 та Положенням № 924 Держкомстат є уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері статистики, головною метою діяльності якого є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері статистики з метою забезпечення держави і суспільства всебічною та об'єктивною статистичною інформацією.
Основним завданням Держкомстату є збір, обробка, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, що відбуваються в Україні та її регіонах.
Відповідно до абз. 7 ст. 13 Закону № 2614 органи держстатистики мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати відповідно до законів штрафи, за правопорушення, пов'язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень.
Абзац 2 ст. 18 Закону № 2614, в свою чергу, вказує, що респонденти зобов'язані безкоштовно у повному обсязі за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені терміни подавати органам держстатистики достовірну інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку.
У відповідності зі ст. 14 КпАП за адміністративні правопорушення, пов'язані з недотриманням встановлених правил у сфері охорони порядку, управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків, в даному випадку законодавства у сфері державної статистики, покаранню підлягають посадові особи.
У свою чергу, ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 р. № 996-XIV встановлено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 996 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років модет нести і власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, так як головний бухгалтер не завжди є посадовою особою. А отже, відповідно до чинного законодавства його неможливо притягнути до адміністративної відповідальності, оскільки він не є суб'єктом правопорушення, передбаченого положеннями ст. 1863 КпАП.
Оскільки ст. 1863 КпАП передбачає відповідальність саме посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності за неподання органам держстатистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням, незабезпечення належного стану первинного обліку, то на підприємстві, де бухгалтер працює і веде бухгалтерський облік за цивільно-правовим договором, відповідальність несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Зазначені правопорушення у сфері статистики фіксуються в протоколі про адміністративне правопорушення, який складається відповідно до ст. 254 і 256 КпАП.
Надія Реутова
ЛІГА: ЗАКОН
За матеріалами: HRЛіга
Немає коментарів:
Дописати коментар