Спрощена система оподаткування передбачає для юридичних осіб дві групи: четверту і шосту.
Згідно з п. 293.3 ПКУ ставка податку для юридичних осіб встановлена у відсотках до доходу. За загальним правилом пп. 2 п. 292.1 ПКУ, доходом для юридичної особи є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Приходимо до важливого для відповіді на поставлене питання висновку: об'єктом обкладення єдиним податком є:
1) дохід, отриманий у грошовій формі;
2) інший дохід, отриманий в матеріальній або нематеріальній формі, але тільки той, який зазначений в п. 292.3 ПКУ. Стосовно до юридичній особі в даному пункті названі такі доходи:
- Вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг);
- Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;
- Вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано передоплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Таким чином, можна однозначно стверджувати, що при здійсненні операцій з продажу товарів / послуг правила оподаткування податком на прибуток платниками єдиного податку - юридичними особами не застосовуються, оскільки в гл. 1 р. XIV ПКУ чітко встановлені зовсім інші, ніж при обчисленні прибутку правила: єдиний податок нараховується або при отриманні грошових коштів (у готівковій або безготівковій формі), або при відвантаженні товарів (підписанні акта наданих послуг), якщо аванс за даними операціями продажу надійшов у період перебування юридичної особи на загальній системі оподаткування.
Крім доходів від власне продажу товарів / послуг, під оподаткування підпадають:
- Інші доходи (відмінні від доходів від продажу товарів, робіт, послуг), отримані в грошовій формі. Ці доходи оподатковуються єдиним податком за датою їх отримання;
- Вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) і сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. При обчисленні даних видів доходів слід керуватися правилами визнання доходів, що визначені для бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 44.2 ПКУ платники єдиного податку, які задовольняють критеріям, визначеним у пп. 4 п. 291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з метою обчислення об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики. Згідно з пп. 296.1.3 ПКУ платники єдиного податку четвертої і шостої груп використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2 ПКУ.
Незважаючи на те, що в пп. 4 п. 291.4 ПКУ вказані платники єдиного податку - юридичні особи, які входять до групи 4, «завдяки» пп. 296.1.3 ПКУ для обчислення єдиного податку платникам 6 групи також потрібно використовувати дані спрощеного бухгалтерського обліку.
Методика, що описує ведення спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат присутня в П (С) БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва». Згідно з п. 8 даного Стандарту суб'єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог ПКУ та відносять суми, які не визнаються ПКУ витратами або доходами, безпосередньо на фінансовий результат після оподаткування.
Отже, платники єдиного податку - юридичні особи при визначенні доходу від вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) та доходу від суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, повинні враховувати норми ПКУ. Відповідно до пп. 135.5.4 ПКУ вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, включається до доходу на рівні не нижче звичайної ціни. Тому в бухгалтерському обліку слід визнати дохід на рівні не нижче звичайної ціни (у спрощеному Плані рахунків для цих цілей слід використовувати кредит рахунку 74).
Згідно цього ж пункту ПКУ в доход включається також сума безнадійної кредиторської заборгованості, до якої в силу пп. «А» пп. 14.1.11 ПКУ відноситься заборгованість з терміном позовної давності. Дану суму слід включати в дохід для обчислення єдиного податку в обліковому розмір кредиторської заборгованості, оскільки ніяких спеціальних правил для визначення суми доходу в цьому разі НКП не містить.
Однак, якщо говорити про безоплатно отриманих активах, слід врахувати чотири норми, визначені в бухгалтерських стандартах:
1) дохід відображається у бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню (п. 21 П (С) БО 15 «Дохід»);
2) первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П (С) БО 9 «Запаси» (п. 12 П (С) БО 9 «Запаси»);
3) первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П (С) БО 7 «Основні засоби» (п. 10 П (С) БО 7 «Основні засоби»);
4) первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 11 П (С) БО 8 «Нематеріальні активи» (п. 13 П (С) БО 8 «Нематеріальні активи»).
Тому для того, щоб включити до бази для нарахування єдиного податку вартість безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг за ціною, не нижче звичайної, п. 44.2 та пп. 296.1.3 ПКУ можна було не прописувати - бухоблікових правила забезпечують такий же результат, адже поняття «справедлива вартість» і «звичайна ціна» мають однакове значення (див. пп. 1.20.51 Закону про прибуток).
Отже, норми розділу III ПКУ для визначення доходу для обчислення єдиного податку повинні застосовуватися тільки в тих випадках, які прямо вказані в гл. 1 р. XIV ПКУ (при отриманні товарів, робіт, послуг безкоштовно або при списанні кредиторської заборгованості по причині закінчення строку позовної давності).
З урахуванням вищеописаного підходу до формування оподатковуваного єдиним податком доходу, наприклад, не є доходом позитивна різниця, отримана від перерахунку заборгованості, вираженої в іноземній валюті, або від перерахунку залишків на валютному рахунку. Причина: дохід від курсової різниці - це не дохід, отриманий у грошовій формі, це також не безкоштовно отримані активи та не кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності. Визнання доходу від позитивної курсової різниці в бухгалтерському обліку ще не означає, що такий дохід є доходом для обчислення єдиного податку. Адже в п. 44.2 ПКУ сказано, що платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з метою обчислення об'єкта оподаткування. Тобто визначена лише мета ведення спрощеного обліку, але не встановлено, що дохід, визнаний за правилами спрощеного обліку, є доходом, який оподатковується єдиним податком. Хоча, схоже, ДПСУ, надаючи консультації, в тому числі в Єдиній базі податкових знань, саме так і вважає.
Інна Волянюк
аудитор
Аудиторська фірма «Номіна Аудит»
Дата підготовки 01.02.2013
За матеріалами: ЛІГА: ЗАКОН
Немає коментарів:
Дописати коментар