Індексація заробітної плати та інших доходів найманих працівників, а також основних засобів - поняття, знайомі для бухгалтерів. Про це «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» детально розповідав у статтях «Податкова індексація основних засобів», «Як нараховувати індексацію стипендії у навчальному закладі I - II рівня акредитації», «Індексація не проводилася: що робити?», «Індексація заробітної плати за не повністю відпрацьований місяць »,« Зміни у Порядку проведення індексації грошових доходів населення »,« Індекс інфляції: як і де його використовувати »та інших. Але індексувати можна також і зобов'язання, не виконані в строк, передбачений законом чи договором. У даній статті піде мова про те, як правильно розрахувати суму такої індексації. Також ми поговоримо про судову практику, що стосується даної теми.
Один з найпоширеніших варіантів порушення договірних зобов'язань виглядає так: боржник - сторона договору, яка зобов'язана сплатити певну суму грошових коштів за отримані товари (роботи, послуги), «затягує» з такою оплатою. Тоді кредитор має право витребувати сплату боргу з урахуванням індексації і, крім того, стягнути 3% річних за користування, по суті, чужими грошовими коштами.
Адже п. 2 ст. 625 ЦКУ передбачено: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Звертаємо вашу увагу на Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, з використанням готівки, затверджені наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 26.12.2011 р. № 264 (далі - Типології).
У пп. 2.2 розділу II типології сказано, що у світовій практиці існує цілий ряд зовнішніх ознак, що вказують на проведення клієнтом сумнівних або протизаконних операцій. Далі йдеться про виділення ознак, що є характерними для схем незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, а також в цілому і для схем відмивання злочинним шляхом. До таких ознак належать, зокрема, й такі:
• в угоді не передбачено сплату контрагентами штрафних санкцій за недотримання строків платежів, поставки товарів і не передбачено забезпечення виконання ними своїх зобов'язань;
• сплата неустойки (пені, штрафу) за невиконання договору поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) або за порушення умов договору, коли розмір неустойки перевищує 10% від суми недоставлених товарів (невиконаних робіт, ненаданих послуг).
За змістом ст. 625 ЦКУ нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання (див. лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.11.2011 р.).
Відзначимо, що законодавчо порядок визначення індексації заборгованості не передбачений. Зате судова практика підказує, як правильно визначити ці суми. Так що звернемося до неї за допомогою.
Далі в інформаційному листі ВГСУ говорить наступне.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування в цьому місяці, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням даного місяця (див. постанову ВГСУ від 01.02.2012 р. № 52/30).
Передбачене законом (п. 2 ст. 625 ЦКУ) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦКУ).
Таким чином, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь іншої сторони.
При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми або відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. постанови ВСУ від 04.07.2011 р. № 13 / 210/10 і від 12.09.2011 р. № 6/433-42/183 та постанову ВГСУ від 16.03.2011 р. № 11/109).
Отже, ВГСУ в інформаційному листі для розрахунку порекомендував скористатися листом ВСУ від 03.04.97 р. № 62-97р. Основоположним в розрахунку є індекс інфляції, який, як відомо, встановлює Держстат України. Публікується індекс інфляції в газеті «Урядовий кур'єр».
Також в системах ЛІГА: ЗАКОН можна знайти всі випадки застосування індексу інфляції.
Як ми вже знаємо, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 ЦКУ).
У відповідності зі ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Тобто вихідним моментом для розрахунку є наступний день після закінчення встановленого договором і чи законом строку сплати, а фінальним буде день, коли боржник розрахується з кредитором.
Тепер давайте розглянемо умовні числові приклади з використанням рекомендацій з листа ВСУ від 03.04.97 р. № 62-97р.
Приклад 1.
За договором купівлі-продажу покупець зобов'язався 04.10.2010 р. сплатити 50000 грн.
Фактично сплата відбулася 21.11.2012 р. Період прострочення склав: з 05.10.2010 р. по 20.11.2012 р.
Індекси інфляції за період прострочення, які беруть участь у розрахунку, представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
| | … | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 |
| Январь | | 102,9 | 102,9 | 101,8 | 101 | 100,2 |
| Февраль | | 102,7 | 101,5 | 101,9 | 100,9 | 100,2 |
| Март | | 103,8 | 101,4 | 100,9 | 101,4 | 100,3 |
| Апрель | | 103,1 | 100,9 | 99,7 | 101,3 | 100 |
| Май | | 101,3 | 100,5 | 99,4 | 100,8 | 99,7 |
| Июнь | | 100,8 | 101,1 | 99,6 | 100,4 | 99,7 |
| Июль | | 99,5 | 99,9 | 99,8 | 98,7 | 99,8 |
| Август | | 99,9 | 99,8 | 101,2 | 99,6 | 99,7 |
| Сентябрь | | 101,1 | 100,8 | 102,9 | 100,1 | 100,1 |
| Октябрь | | 101,7 | 100,9 | 100,5 | 100 | 100 |
| Ноябрь | | 101,5 | 101,1 | 100,3 | 100,1 | 99,9 |
| Декабрь | | 102,1 | 100,9 | 100,8 | 100,2 | – |
| Всего за год * | | 122,3 | 112,3 | 109,1 | 104,6 | – |
Розрахунок суми індексації:
1) 100,5% х 100,3% х 100,8% х 101,0% х 100,9% х 101,4% х 101,3% х 100,8% х 100,4% х 98,7 % х 99,6% х 100,1% х 100,0% х 100,1% х 100,2% х 100,2% х 100,2% х 100,3% х 100,0% х 99,7 % х 99,7% х 99,8% х 99,7% х 100,1% х 100,0% х 99,9% = 105,8%;
2) 50000 грн. х 105,8% = 52900 грн. - Сума проіндексованої заборгованості.
Розмір інфляційних втрат можна визначити шляхом вирахування із суми проіндексованої заборгованості суми основного боргу: 52900 грн. - 50 000 грн. = 2900 грн.
Якщо період прострочення виконання зобов'язання включає в себе повний (повні роки), то можна взяти підсумкові індекси інфляції за кожен рік прострочення в цілому. У нашому прикладі повністю прострочений 2011 рік, тому розрахунок може бути і таким:
1) 100,5% х 100,3% х 100,8% х 104,6% х 100,2% х 100,2% х 100,3% х 100,0% х 99,7% х 99,7 % х 99,8% х 99,7% х 100,1% х 100,0% х 99,9% = 105,8%;
50000 грн. х 105,8% = 52 900 грн.
Інфляційні втрати склали 2900 грн. (52900 грн. - 50000 грн.).
Приклад 2. За договором купівлі-продажу покупець зобов'язався оплатити:
1) 25000 грн. - 21.11.2011 р.
2) 100000 грн. - 25.03.2012 р.
Фактично розрахунок в сумі 125000 грн. був проведений 18.06.2012 р.
Розрахуємо суму, яку боржник зобов'язаний сплатити на вимогу кредитора відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ. Але спочатку визначимо період існування кожної з вищезгаданих заборгованостей:
1) заборгованість в сумі 25000 грн. проіснувала з 22.11.2011 р. по 25.03.2012 р.;
2) заборгованість в сумі 125000 грн. проіснувала з 26.03.2012 р. по 17.06.2012 р.
Індекси інфляції за період прострочення, які беруть участь у розрахунку, представлені в таблиці 2.
Таблиця 2
| | … | 2011 | 2012 |
| Январь | | 101 | 100,2 |
| Февраль | | 100,9 | 100,2 |
| Март | | 101,4 | 100,3 |
| Апрель | | 101,3 | 100 |
| Май | | 100,8 | 99,7 |
| Июнь | | 100,4 | 99,7 |
| Июль | | 98,7 | 99,8 |
| Август | | 99,6 | 99,7 |
| Сентябрь | | 100,1 | 100,1 |
| Октябрь | | 100 | 100 |
| Ноябрь | | 100,1 | 99,9 |
| Декабрь | | 100,2 | – |
| Всего за год* | | 104,6 | – |
Розрахунок суми індексації:
1) 100,2% х 100,2% х 100,2% х 100,3% х 100,0% х 99,7% х 99,7% = 100,3%
2) 25000 грн. х 100,3% = 25075 грн. - Сума проіндексованої заборгованості. Інфляційні втрати за цей період 75 грн. (25075 грн. - 25000 грн.).
100,0% х 99,7% х 99,7% = 99,4%. Інфляційних втрат за цей період немає: 100000 грн. х 99,4% = 99400 грн. (99400 грн. -100000 Грн. = -600 Грн.). У підсумку: -600 грн. + 75 грн. = -525 Грн. (розмір інфляційних втрат за весь період прострочення).
Далі поговоримо про розрахунок 3% річних. Цю суму на практиці визначають з розрахунку за кожний календарний день року, включаючи святкові та неробочі дні.
При цьому застосовують наступну формулу розрахунку:
е річних = Сх 3% х К: 365 (366, якщо рік високосний), де
З - сума заборгованості,
К - кількість днів прострочення.
Розглянемо приклад розрахунку 3% річних виходячи з умов прикладу 2.
Приклад 3. Прострочена заборгованість в сумі 25000 грн. проіснувала:
• в 2011 році - 40 календарних днів (далі - к. дн.)
• у 2012 році - 85 к. дн.
Прострочена заборгованість в сумі 125000 грн. проіснувала:
• у 2012 році - 84 к. дн.
Зробимо розрахунок:
1) 25000 грн. х 3% х 40 к. дн./365 к. дн. = 82,19 грн.;
2) 25000 грн. х 3% х 85 к. дн./366 к. дн. = 174,18 грн.;
3) 125000 грн. х 3% х 84 к. дн./366 к. дн. = 860,65 грн.;
У сумі розмір 3% річних за весь час прострочення склав: 1117,02 грн. (82,19 грн. + 174,18 грн. + 860,65 грн.).
Кредитор може вимагати сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми на підставі відповідним чином підготовленої претензії.
Як правило, претензія включає в себе розрахунок сум штрафу та / або пені за невиконання договірних зобов'язань, суми боргу з урахуванням індексу інфляції та розрахунок 3% річних від суми простроченої заборгованості.
Згідно пред'явленої претензії і на підставі умов договору, за яким порушено терміни оплати зобов'язань, відповідних статей ЦКУ, норм Закону № 543 боржникові пропонується сплатити суми за розрахунком.
Якщо претензія залишається без відповіді, кредитор має право звернутися до суду за захистом своїх майнових прав.
У листі ВАСУ від 12.05.99 р. № 02-5/223 зазначено, що у вирішенні спорів з питань відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки, слід виходити з того, що збитки (прямі та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції. Проте позивач у кожному конкретному випадку повинен подати відповідний обгрунтований розрахунок заподіяних йому збитків.
Тому кредитор при подачі позову в суд також повинен представити повний і обгрунтований розрахунок, зокрема суми заборгованості з урахуванням сум інфляційних втрат та 3% річних.
Також у листі ВАСУ від 12.05.99 р. № 02-5/223 говориться про те, що підлягає до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову.
Разом з тим господарський суд, приймаючи рішення про відшкодування збитків на підставі п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України може, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів потерпілої особи, виходити за межі позовних вимог і стягувати збитки у розмірі, обчисленої на день вирішення спору.
Якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.
Оподаткування сум інфляційних та 3% річних
ПДВ
У Узагальнюючою податкової консультації № 590 ДПСУ, відповідаючи на запитання «Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані як сума штрафу та / або неустойки чи пені, втрат від інфляції за весь період прострочення грошового зобов'язання, 3% річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які покупець сплачує постачальнику у разі затримки оплати за товари / послуги? », відповіла, що суми таких коштів базу оподаткування ПДВ поставлених товарів / послуг не змінюють.
У цій же Узагальнюючою консультації ДПСУ нагадала, що відповідно до пп. 139.1.11 ПКУ суми штрафів та / або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку, не включаються до складу його витрат, які враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
Це ж відноситься і до інфляційних втрат, а також до 3% річних.
Що ж стосується платника податку - отримувача грошових коштів у вигляді сум штрафу та / або неустойки чи пені, втрат від інфляції за весь період прострочення грошового зобов'язання, 3% річних, то ці суми включаються до його доходу на підставі пп. 135.5.3 ПКУ. При цьому такі суми включаються в дохід такого платника податку на дату їх фактичного надходження.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює Закон № 543. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону № 543).
Розмір вищезгаданої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Детально про порядок нарахування штрафів та пені за порушення термінів розрахунків за договором «Б & З» розповідав у статтях «Прострочення платежу за договором поставки: санкції», «демередж: штраф або послуга для цілей оподаткування».
автор: Надія Реутова,
консультант з бухгалтерського
обліку та оподаткування
Правовий глосарій: 
Немає коментарів:
Дописати коментар