В даний час, незважаючи на те, що поняття маркетингу з'явилося відносно недавно, в деяких випадках з його допомогою підприємствам вдається трохи підвищити рівень продажів. На жаль, податкові органи дуже скептично ставляться до віднесення витрат на маркетингові дослідження до складу витрат. Нижче ми спробуємо розібратися з тим, на що слід звертати увагу, укладаючи договори на маркетингові дослідження.
Податок на прибуток
Як і витрати на рекламу, витрати на дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів включаються до складу витрат на збут на підставі норм підпункту 138.10.3 Податкового кодексу (далі - ПК). При цьому такі витрати повинні бути пов'язані з господарською діяльністю і документально підтверджені (про що свідчать норми підпунктів 14.1.27 та 138.2 НК).
Таку думку викладено в Узагальнюючою податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат платника податку на прибуток, затвердженої наказом ДПС України від 15.02.2012 р. № 123 (далі - Наказ № 123).
Для того щоб мати можливість включити дані витрати до складу витрат у податковому обліку, підприємству необхідно дотримати ряд умов, які ми і розглянемо нижче.
Поняття «маркетингові послуги (маркетинг)» закріплено нормами підпункту 14.1.108 НК. Тобто це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
До маркетингових послуг належать, у тому числі:
• послуги з розміщення продукції підприємства в місцях продажу,
• послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту,
• внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу,
• послуги зі збирання та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Всі ці заходи, проведені для їх досягнення, слід оформити одним організаційно-розпорядчим документом - Положенням про маркетингову політику підприємства (далі - Положення), розробка якого і є першим етапом в документальному оформленні зв'язку маркетингових витрат з господарською діяльністю (що є важливим моментом у податковому обліку).
Маркетингова політика підприємства може включати в себе чотири розділи:
• товарну політику - комплекс маркетингових заходів впливу на ринок, спрямованих на підвищення конкурентних позицій фірми;
• цінову політику - комбінацію різних видів цінової поведінки на ринку, визначення цінової стратегії та цінової тактики;
• збутову політику - планування і формування каналів збуту товарів;
• політику просування - планування і здійснення комплексу заходів, спрямованих на просування товару на ринок (реклама, передпродажне і гарантійне обслуговування і т.д.).
Положенням, зокрема, можна передбачити порядок надання знижок та проведення розпродажів, а також обгрунтувати розмір застосовуваних підприємством цін і знижок (з урахуванням розміру партії реалізованого товару, термінів постачання, умов оплати та інших факторів), а також економічну значимість і ефективність проведених маркетингових і рекламних заходів і акцій.
Систематизувавши і обгрунтувавши надаються покупцям знижки грамотно розробленої ціновою політикою, підприємство заздалегідь убезпечить себе від спорів з податковими органами. При розробці цінової політики слід конкретно вказати:
• Найменування видів продукції, на які надаються знижки;
• Умови, при яких надається знижка;
• Розмір знижки за конкретних умов.
Встановлені підприємством ціни і розміри знижок після їх обгрунтування в «ціновій політиці» слід закріпити в прайс-листі. Вказівка на формування ціни угоди з урахуванням відповідної знижки має також міститися в тексті договору про реалізацію товарів (робіт, послуг).
При нечастому проведенні знижок і розпродажів можна створити наказ керівника про проведення акції, яка передбачає зниження цін, де обумовити всі зазначені вище нюанси. Наприклад, наказ про надання знижок може містити наступну формулювання «У рамках маркетингової політики з метою підвищення попиту на реалізовані товари».
Оголошення про акцію та умови її проведення слід розмістити на відкритому та доступному для загального огляду місці (наприклад, у вітрині магазину, в торговому залі, на вході, в «куточку покупця» і т. п.).
Реалізація заходів, передбачених Положенням, та його розробка може здійснюватися як власне підприємством (його маркетинговою службою), так і спеціалізованими фірмами. В останньому випадку особливу увагу потрібно приділити укладанню договору та оформлення результатів виконаних робіт.
Маркетингові дослідження економіко-правового характеру близькі до науково-дослідним роботам, тому при укладенні договору на їх проведення доцільно орієнтуватися на норми глави 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт» Цивільного кодексу. У відповідності з цими нормами підприємство - замовник зобов'язане:
• дати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;
• передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;
• прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Виконавець зобов'язаний:
• виконати роботи згідно з програмою (техніко-економічними показниками) або тематики, погодженої з замовником, і передати йому результат у строк, встановлений договором;
• додержувати вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності;
• утримуватися від публікації без згоди замовника результатів, одержаних при виконанні робіт;
• вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;
• негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати та недоцільність продовження роботи.
Крім того, при укладанні такого договору необхідно передбачити конкретні напрямки і об'єкти маркетингових досліджень, зокрема вивчення:
• потенційних можливостей здійснення купівлі-продажу об'єкта маркетингових досліджень на певній території;
• обсягу передбачуваних продажів і пошук покупців;
• потреб та ефективності проведення рекламної кампанії даної продукції;
• попиту на дану продукцію і відомостей про можливих споживачів.
Прикладом предмета договору може бути «Виконавець надає Замовнику послуги з дослідження та аналізу споживчого ринку косметологічних послуг. Результатом надання послуг є дослідження ринку, підготовлене відповідно до вимог, зазначених у Додатку 1 до даного договору ».
Тобто в договорі має бути вказана конкретна задача, так як від того, наскільки чітко вона поставлена, часто залежить якість результату, а також, що важливо, аргументація для контролюючих органів про необхідність саме таких досліджень.
Крім того, якщо в умовах договору передбачити, що виконавець на додаток до акта приймання-здачі наданих послуг зобов'язується надати письмовий звіт, то на його підставі буде легше довести зв'язок дослідження з господарською діяльністю. Наприклад, проект Положення (якщо предмет договору - розробка маркетингової політики); письмова консультація (якщо предмет договору - надання консультаційних послуг); результати поточного дослідження кон'юнктури ринку з практичними рекомендаціями і т.п.
Нормами статті 33 Міжнародного кодексу маркетингових досліджень (Прийнятий Міжнародною торговельною палатою і Європейським товариством по вивченню суспільної думки і маркетингу в 1976 році) наведено зразок звіту по маркетинговому дослідженню, який містить такі реквізити:
Основні дані:
• для кого і ким проводилося дослідження;
• мета дослідження;
• прізвища субпідрядників і консультантів, що здійснюють будь-яку суттєву частину дослідження.
Предмет дослідження:
• опис передбачуваного і фактичного охоплення проблем;
• розмір, характер і географія поширення предмета дослідження, як заплановані, так і фактично отримані дані, і, де можливо, обсяг зібраних даних, отриманих тільки частково про предмет дослідження;
• деталі методу вивчення предмета дослідження, а також використані методи зважування (оцінки);
• де технічно можливо, дані про рівень респонса (відношення кількості відповідей до кількості питань) і коментар із приводу можливого перекручування результатів через відсутність відповідей на задані питання.
Збір даних:
• опис методу, за допомогою якого проводився збір інформації (тобто особисте інтерв'ю, письмові анкети або телефонні інтерв'ю, групове обговорення, використання механічних записуючих пристроїв, спостереження або інші методи);
• точний опис штату співробітників, що проводили польові дослідження, методи контролю над якістю проведення польових досліджень;
• методи залучення інформаторів і загальна характеристика використаної мотивації, що забезпечує співробітництво інформаторів із дослідниками;
• період часу, коли проводилися польові дослідження;
• у разі кабінетних досліджень точна вказівка джерел інформації і їхня надійність.
Представлення результатів:
• найважливіші висновки, отримані в результаті дослідження;
• база обчислених відсотків із чіткою вказівкою бази вагового і невесового методів;
• загальні вказівки щодо статистичних меж припустимих похибок у відношенні основних підсумків, а також статистично значимих розходжень між ключовими параметрами;
• використані анкети й інші важливі матеріали (або, у випадку спільного дослідження, в частині, що стосується вищезгаданого предмета дослідження).
Далі для підтвердження самого факту здійснення господарської операції необхідно скласти акт приймання-передачі послуг. Розділ акту приймання-передачі послуг, в якому викладено суть господарської операції, повинен за своїм змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даними звіту про проведені маркетингових дослідженнях.
Мотиваційні виплати (премії, бонуси)
Одним з видів маркетингових досліджень є мотиваційні виплати. ДПСУ в Наказі № 123 дала визначення мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) як методу просування товарів постачальника на ринку на користь третіх осіб (організацій, які купують товари у постачальника і здійснюють їх збут (дистриб'ютори)). Тобто це премії (бонуси):
• за дострокову оплату дебіторської заборгованості,
• за виконання плану закупівель товарів постачальника,
• за точність закупівельних прогнозів, при дотриманні певного асортименту товарів при закупівлі.
Досягнення таких показників обгрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів в каналах дистрибуції ». Виходячи з цього, підприємству, для віднесення мотиваційних виплат до складу витрат, слід:
• визначитися, які показники повинні бути досягнуті, вказати їх у договорі;
• бути готовим пояснити, яким чином досягнення зазначених у договорі показників «сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів в каналах дистрибуції» (наприклад, внутрішні звіти підприємства);
• зафіксувати досягнення цих показників в актах виконаних робіт, підготувати обгрунтовані розрахунки.
ПДВ
Що стосується податкового кредиту з ПДВ, то за наявності податкової накладної та оформлених належним чином документів підприємство має право на включення сум вхідного ПДВ до податкового кредиту за такими операціями на підставі норм підпунктів 198.1, 198.3 і 201 НК.
Таким чином, за умови коректного оформлення наведених вище документів, компанія має право на віднесення витрат на маркетингові дослідження до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток, а сум вхідного ПДВ до податкового кредиту.
Олена Іванова, сертифікований аудитор
величезне спасибі, дуже цінна стаття!
ВідповістиВидалити