20.05.2010 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 2275-VI. Зокрема у п.8 цього закону йдеться про зміни до Закону “Про податок на додану вартість”. У третій частині цього пункту п.9.8 закону про ПДВ, у якому перелічені випадки, у яких відбувається анулювання реєстрації платників ПДВ, доповнюється наступними абзацами:
- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням;
- установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними.
Ці зміни вступили в силу з нового податкового кварталу, тобто з 01.07.2010 року. Про це також наголошується у Листі ДПАУ “Про запровадження нових підстав для анулювання реєстрації платників ПДВ” N 13215/7/29-1017, від 05.07.2010 р.
Отже слід розібратися, коли державний реєстратор може зробити запис у Єдиному державному реєстрі про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням та коли установчі документи можуть бути визнані недійсними за рішенням суду.
Для цього звертаємось до Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від від 15.05.2003 № 755-IV, а саме статті 19. п.11 цієї статті свідчить, що юридична особа має щороку протягом місяця що настає за датою державної реєстрації з наступного року подавати або надсилати реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Далі описується процедура дій державного реєстратора у разі неподання юридичною особою реєстраційної картки. У випадку, якщо реєстраційна картка не була подана у встановлений строк, тобто місяць після дати державної реєстрації, реєстратор протягом п’яти робочих днів надсилає юридичній особі рекомендованим листом повідомлення щодо необхідності подання цієї картки.
Якщо лист повертається державному реєстратору з відміткою відділення зв’язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, то він вносить до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Далі податкова отримує цю інформацію та приймає рішення щодо анулювання реєстрації платника ПДВ.
Коли державний реєстратор робить запис про відсутність фізичної особи за її місцезнаходженням особисто мені не зрозуміло. В Законі “Про державну реєстрацію” цього не прописано. Особисто я жодного разу не чув що місце проживання фізичної особи–підприємця кимось перевірялось.
Позовну заяву про визнання установчих документів недійсними можуть подати учасник підприємства, орган, що здійснює державну реєстрацію, а також органи Державної податкової служби України та інші державні органи, що здійснюють контроль за діяльністю товариства.
Суд може визнати установчі документи недійсними за наявності наступних підстав:
- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;
- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунуті;
- відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів.
Проте раніше це не було законодавчо закріплено. Тепер все інакше.
Перелік викорстаних джерел
- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням;
- установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними.
Ці зміни вступили в силу з нового податкового кварталу, тобто з 01.07.2010 року. Про це також наголошується у Листі ДПАУ “Про запровадження нових підстав для анулювання реєстрації платників ПДВ” N 13215/7/29-1017, від 05.07.2010 р.
Отже слід розібратися, коли державний реєстратор може зробити запис у Єдиному державному реєстрі про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням та коли установчі документи можуть бути визнані недійсними за рішенням суду.
Внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної або фізичної особи за її місцезнаходженням
Для цього звертаємось до Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від від 15.05.2003 № 755-IV, а саме статті 19. п.11 цієї статті свідчить, що юридична особа має щороку протягом місяця що настає за датою державної реєстрації з наступного року подавати або надсилати реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.Далі описується процедура дій державного реєстратора у разі неподання юридичною особою реєстраційної картки. У випадку, якщо реєстраційна картка не була подана у встановлений строк, тобто місяць після дати державної реєстрації, реєстратор протягом п’яти робочих днів надсилає юридичній особі рекомендованим листом повідомлення щодо необхідності подання цієї картки.
Якщо лист повертається державному реєстратору з відміткою відділення зв’язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, то він вносить до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Далі податкова отримує цю інформацію та приймає рішення щодо анулювання реєстрації платника ПДВ.
Коли державний реєстратор робить запис про відсутність фізичної особи за її місцезнаходженням особисто мені не зрозуміло. В Законі “Про державну реєстрацію” цього не прописано. Особисто я жодного разу не чув що місце проживання фізичної особи–підприємця кимось перевірялось.
Визнання установчих документів платника ПДВ недійсними за рішенням суду
Це питання дуже обширне та виходить далеко за рамки сфери бухгалтерського обліку. Тому слід обмежитися лише інформацією щодо того, хто може подати позов до суду про визнання установчих документів недійсними та у яких випадках вони можуть бути визнані такими.Позовну заяву про визнання установчих документів недійсними можуть подати учасник підприємства, орган, що здійснює державну реєстрацію, а також органи Державної податкової служби України та інші державні органи, що здійснюють контроль за діяльністю товариства.
Суд може визнати установчі документи недійсними за наявності наступних підстав:
- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;
- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунуті;
- відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів.
Висновки
Раніше (до прийняття Закону № 2275-VI) відбувалися спроби з боку податкової інспекції приймати рішення щодо анулювання реєстрації платників ПДВ на основі вищезазначених підстав. Деякі спроби біли успішними, проте ті суб’єкти господарювання які вирішували йти до кінця вигравали справи у судах та відновлювали реєстрацію платниками ПДВ. Про це свідчить судова практика. Можна для наочності навіть навести приклад: “Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва N 2-а-9129/09/1070 від 04.09.2009 г.”. Товариство виграла справу проти податкової, після того як реєстрацію платника ПДВ анулювали на підставі запису у державному реєстрі про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.Проте раніше це не було законодавчо закріплено. Тепер все інакше.
Перелік викорстаних джерел
- Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 2275-VI від 20.05.2010 р.
- Листі ДПАУ “Про запровадження нових підстав для анулювання реєстрації платників ПДВ” N 13215/7/29-1017, від 05.07.2010 р.
- Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від від 15.05.2003 № 755-IV.
Немає коментарів:
Дописати коментар