Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ. Найпоширеніша помилка

Колись давно, коли система податкового контролю в Україні була зовсім не розвинена, звітність з податку на додану вартість складалася з однієї лише декларації. Проте податкова служба почала вдосконалювати методи та способи контролю за декларуванням зобов’язань з податку на додану вартість. Вона почала все більше і більше використовувати інформаційні технології у своїй діяльності. Звісно, їх запровадження йшло дуже повільними темпами та запізнювалося з вимогами часу. Це звичайно дуже легко пояснити: держава не може найняти нормальних толкових програмістів та платити їм достойну заробітну плату. Але маємо те що маємо.
Отже, із початком активного використання інформаційних технологій, у системі податкової звітності з податку на додану вартість сталися кардинальні зміни. Платники податку почали
подавати додатки до податкової декларації з податку на додану вартість. Ми не будемо вдаватися у подробиці та зупинятися на кожному з додатків. Можна лише сказати, що запровадження їх подання дало змогу податковій службі більш ефективно контролювати сферу податку на додану вартість в Україні.
Отже, для того, щоб описати суть найпоширенішої помилки при заповненні додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, розглянемо приклад:
У податковому періоді, що дорівнює місяцю (нехай це буде травень), підприємство А відвантажує підприємству Б товари. Податкове зобов’язання визнається за першою подією – датою відвантаження товарів. На протязі місяця було здійснено відвантаження товарів три рази 15.05.10, 25.05.10 та 30.05.10. На всі ці три дати підприємством — постачальником було виписано три податкові накладні, як положено, у двох екземплярах. Один екземпляр залишається у постачальника – підприємства А, інший передається або надсилається (якщо підприємства знаходяться далеко одне від одного) покупцю товарів, тобто підприємству Б.
Так от, Постачальник – підприємство А відображає своє податкове зобов’язання за датою відвантаження, так як воно виписує податкову накладну. Отже всі три податкові накладні попадають у декларацію з податку на додану вартість та, відповідно, у додаток 5 до декларації підприємства — постачальника, у травні.
Після виписки податкової накладної, постачальник надсилає інший екземпляр покупцю. Припустимо вони отримуються покупцем через декілька днів. Суть ситуації в тому, що покупець не має право визнати податковий кредит без оригіналу податкової накладної. Припустимо, оригінали податкових накладних покупець отримує 18.05.10, 28.05.10 та 02.06.10.
Дві податкові накладні попадають у декларацію з податку на додану вартість та у п’ятий додаток у травні, а от остання, яку підприємство отримало у червні повинна бути відображена у податковій звітності за червень.
Припустимо підприємство у червні відвантажило ще одну партію товару 10.06.10. Покупець отримав оригінал податкової накладної 13.06.10. У постачальника та у покупця ця податкова накладна буде відображена у складі червневої звітності.
А тепер приступимо до заповнення п’ятого додатку до податкової декларації з податку на додану вартість за червень у покупця. Саме покупець дуже часто помиляється при складанні додатку 5.

Заповнення додатку 5 до податкової декларації з ПДВ

У червневому п’ятому додатку для контрагента – постачальника буде відведено два рядка. У першому рядку буде відображена податкова накладна з датою виписки 30.05. При цьому у графі 3 «Період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит» треба поставити «05.2010». У другому рядку буде відображена податкова накладна за червень, та у графі 3 слід поставити «06.2010».
Так буде правильно, та у податкової інспекції, коли вони подивляться на п’ятий додаток підприємства – покупця та на п’ятий додаток підприємства – постачальника не виникне ніяких питань.

Суть помилки з періодом виписки податкової накладної

Дуже і дуже часто підприємство покупець, у ситуації, що була описана вище, відображає операції з контрагентом – постачальником у п’ятому додатку одним рядком. Тобто податкові накладні з датами виписки 30.05.10 та 10.06.10 попадають у податковий кредит червня.
У податківців є така корисна штука – система автоматизованого співставлення даних. За її допомогою вони можуть співставити дані п’ятих додатків підприємства — покупця та підприємства – постачальника. В тому випадку, якщо сума за податковою накладною з датою виписки 30.05.10 відображається у податковому кредиті червня, виникає розбіжність. Адже постачальник відобразив всі три податкові накладні у травні.
В цьому випадку на підприємство – покупця чекає зустрічна перевірка.

Відповідальність за таке незначне порушення

За таку помилку податківці інкримінують порушення п.4.2 Наказу ДПАУ № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання». До речі, у п.4.2 Наказу №166 немає ані слова про це порушення. Там лише йдеться про порядок подання декларації та додатків до неї. Звісно, це не призводить до завищення податкового кредиту, або заниження податкових зобов’язань, а тому штрафних санкцій за це не передбачено. В результаті такої перевірки складається звичайна довідка.
Проте, в будь якому разі, щоб не накликати на себе зустрічну перевірку, слід уважніше ставитися до заповнення додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ.
Як завжди, буду дуже радий побачити коменти до статті, у яких можна задати питання або доповнити пост якоюсь корисною інформацією.